П'ятниця, 20 січня 2017 00:00

Женуть в тінь: як субсидії селянам шкодять розвитку АПК?

Три причини, чому субсидії на опалення заважають розвитку села. 

Якщо у січні-листопаді 2015 року селяни отримали 0,4 млрд грн в рахунок субсидій на опалення, то за січень-листопад 2016 року – уже 1,7 млрд грн. Для містян зростання було не таким суттєвим – з 0,9 до 2,6 млрд грн.

Найбільша кількість селян-отримувачів субсидій припадало на Львівщину, а також Вінницьку, Київську, Тернопільську  та Івано-Франківську області. Але при цьому найбільші суми для надання субсидій селянам були переховані Тернопільській (171 млн грн), Львівській (170 млн грн), Івано-Франківській (153 млн грн), Вінницькій (132,1 млн грн) та Київській областям.

По-перше, селяни традиційно отримують менші офіційні доходи, ніж мешканці міста. Станом на листопад 2016 року середня зарплата працівників сільського господарства, за даними Держстату України, складала 4432 грн, що є найнижчим показником серед усіх видів економічної діяльності в Україні. По-друге, мусять платити за газ, який йде на опалення значно більше. Нагадаймо, що в квітні 2015 року було прийняте рішення, що в опалювальний сезон за тисячу кубометрів газу треба заплатити 7,188 грн (за винятком 200 кубів в місяць, які коштують вдвічі дешевше), а квітні 2016 року пільговий обсяг було скасовано та ціна виросла до 6879 грн за тисячу кубометрів протягом всього року. Для мешканців багатоквартирних будинків ціни на опалення почали різко зростати тільки минулого року.

За два роки різко зросли й ціни на дрова, вугілля та газ в балонах, яким опалюються власники негазифікованих будинків. Якщо наприкінці 2015 50-літровий балон скрапленого газу коштував 300 грн, то зараз близько 600. Більшу частину видатків на субсидії селянам (1,09 млрд грн)  виділили для купівлі твердого палива (торфобрикету, кам’яного вугілля та дров) та газу в балонах за готівку, а також твердого палива.

В Мінсоцполітики нагадують, що 8 серпня 2016 року Кабмін на 23,5% (або ж до 2 тис. грн за т.) збільшив граничну вартість вугілля при видачі населенню субсидій. Через це середня сума субсидії на придбання палива готівкою збільшилась на 30%. Найбільше отримувачів такого роду субсидій налічувалось у Вінницькій, Житомирській, Херсонській, Одеській та Черкаській областях.

Отримати субсідії нелегко – треба довести, що ти не маєш жодних інших джерел доходів. Або ж хоча б офіційних. Оскільки будь-який додатковий дохід (навіть наявність соціальних виплат, які суттєво не змінять економічне становище) може стати причиною відмови у субсидії. Тому селяни змушені ховати свої заробітки від держави. І це, за словами експертів, суттєво шкодить як і самим селянам, так і розвитку агропромислового комплексу.и

Чорна оренда

Як вже писав Agravery.com, за даними ДФС, за 10 місяців 2016 року площа земель, з яких збирався фіксований податок до держбюджету України, скоротилась удвічі - з 36 млн га у 2015 році до 18 млн. Обсяг зібраного податку, за попередніми оцінками, скоротився на третину або з 2,23 млрд грн до 1,74 млрд грн. «Селянин може отримати 8-9 тис грн річного доходу від легальної здачі паю в оренду. Це небагато, але може стати причиною відмови у наданні субсидії», - впевнений заступник голови Аграрної партії Денис Марчук. Через це, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, селяни воліють нелегально здавати свою землю в оренду.

При цьому і державна скарбниця недоотримує прибутків, які могли б піти на розвиток громад в регіонах. І селянин отримує значно меншу від ринкової орендну платню - на 30% менше і то у вигляді зерна або корму для тварин, говорить Андрій Мартин, голова кафедри землевпорядкування Національного університету біоресурсів та природокористування. А бізнес не має довгострокових гарантій, що зможе довгий час працювати на цій ділянці землі, що здана в оренду нелегально.

Андрій Талама, перший заступник генерального директора компанії «Галичина-Захід», наголошує, як правило орендою землі «вчорну» користуються фермери з незначним земельним банком та обсягом виробництва, які не можуть дати ринкову платню за оренду паю. Як і за придбану у селян продукцію. 

Продукт з-під поли

Аби приховати свої заробітки від держави, селяни воліють «учорну» продавати або молоко з власного господарства, або ж вирощене на присадибних ділянках. Покупцями такої продукції є як і прості жителі сіл та міст, так і перекупники аграрної продукції. І тут селяни знову опиняються в програші. «Вирощене «вчорну» і купується за нижчу ціну від ринкової. Але це скоріш стосується тих бабусь та дідусів, що намагаються зекономити. А от перекупники при цьому у виграші – цьогоріч за великі партії продукції трейдери давали більшу ціну та й розраховувались доволі часто доларами. І тут посередники виграли і за рахунок премій за обсяг продукції, так і за рахунок валютних скачків», - коментує Михайло Соколов.

Це менше стосується виробників зерна, що продають його трейдерам. Через ускладнення процедури перевірки податківцями партій зерна, які йдуть на експорт, а виручка за які потім буде підлягати відшкодуванню ПДВ, більшість трейдерів воліє працювати з виробниками напряму та купувати зерно «з паперами».  

Не об’єднуватись

Система нарахування субсидій заважає й розвитку кооперації на селі. Як вже писав Agravery.com, дохід від кооперації може стати причиною відмови у наданні субсидії на опалення і через це теж не поспішають вступати в кооперативи. Кошти, які отримує член кооперативу за реалізацію своєї продукції через кооператив, офіційно відображаються у податковій системі. Ці кошти хоч і не оподатковуються, проте вважаються доходом фізичної особи(члена кооперативу) і враховуються при отриманні субсидій чи інших соціальних допомог від держави. Проте ця сума не є чистим доходом людини, адже вона понесла затрати на те, щоб отримати дану продукцію і реалізувати. «Наприклад, кооператив продав 100 кг часнику по 60 гривень за кілограм. Виручка склала 6 тисяч гривень, і ці 6 тисяч гривень вважають прибутком кооперативу, та його членів. Але ж треба було купити насіння, посадити, сапати посіви. Тому дохід насправді аж ніяк не 6 тисяч гривень», - коментує директор благодійного фонду "Агрохолдингу "МРІЯ" Василь Мартюк.

Денис Марчук вважає, що потрібно провести детальнішу оцінку впливу на розвиток села та АПК чинної системи субсидій на опалення, «оскільки досі цим питання ніхто не займався». Але, на думку експерта, у чергу варто якомога швидше  скоротити перелік видів доходів, які враховуються при нарахуванні субсидій селянам. Він переконаний – від такого кроку державна скарбниця не постраждає.

За матеріалами Agravery

 

Свіжі новини

Три мільйони підписів проти поспішного ринку землі аграрії принесли під ВР

/ 08 черв. 2017
Під Верховною Радою та в урядовому кварталі відбувся масовий мітинг в рамках акції «Не дамо вкрасти землю!». Близько 30 тисяч людей з усіх областей привезли під парламент 3 мільйони підписів проти поспішного впровадження ринку землі. Голова ВР відмовився зустрітися з…

7 червня під Верховною Радою відбудеться мітинг-протест «Не дамо вкрасти землю!»

/ 06 черв. 2017
7 червня з ініціативи Аграрної партії під стінами Верховної Ради відбудеться масовий мітинг в рамках акції «Не дамо вкрасти землю!». У ньому візьмуть участь представники всіх регіонів України. Учасники принесуть під стіни парламенту 3 мільйони підписів проти дикого розпродажу землі…

Якщо уряд хоче отримати підтримку пенсійної реформи, то мав би оприлюднити сам законопроект – Віталій Скоцик

/ 06 черв. 2017
Кабмін має оприлюднити текст законопроекту про пенсійну реформу і не замовчувати домовленостей із міжнародними кредиторам. Посилатись на підтримку МВФ та іншими світовими інституціями абстрактного документу, не уточнюючи, який саме варіант реформи вони погодили, - нечесно щодо людей. Адже реформа робиться…