Вівторок, 29 березня 2016 00:00

Посівний марафон: аграрії на межі виживання (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Вартість весняної посівної кампанії зросла на третину. Як це позначиться на врожаях і цінах, розповіли експерти й сільгоспвиробники.
Посівна кампанія в Україні саме в розпалі. Розмір посівних площ сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2016 року очікується на рівні 26,7 млн га. Це відповідає рівню 2015 року. 55% у структурі посівних площ складуть зернові культури. Через рекордну посуху минулої осені був недосів мільйона гектарів озимих, який аграрії компенсують за рахунок ярих.

За даними Мінагрополітики, з 7,1 мільйона гектарів озимих сходи отримано на 6,6 мільйона гектарів, тобто 93% площ. Найбільше не зійшло посівів на Полтавщині, Дніпропетровщині та Харківщині. При цьому в доброму і задовільному стані перебувають посіви 67%, загинули посіви на 0,08 тисячі гектарів, решта у зрідженому стані. Із зими вийшло більше зріджених посівів, ніж минулої весни, і на їх підживлення знадобиться більше добрив, отже, витрати будуть більшими.
За оцінками Мінагрополітики, цьогорічна весняна посівна обійдеться аграріям у 80 мільярдів гривень, а торік її вартість була на рівні 66 мільярдів. Втім, за даними різних аграрних асоціацій, посівна коштуватиме ще дорожче - понад 90 млрд. При цьому дефіцит обігових коштів складе близько 15 млрд гривень.
Як проходить посівна кампанія в різних регіонах України та з якими проблемами зіткнулись аграрії - розповіли самі виробники та експерти.

Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України.

Віталій СкоцикСитуація в АПК залишається складною. Так, аграрні виробники планують засіяти ті ж площі, що і в минулому році, однак питання - якими зусиллями і який буде результат? У світі агробізнес в основному працює на кредитних ресурсах, близько 80% - це кредити, решта - власні кошти. У нас до кризи було навпаки, а зараз аграрії вимушені покладатися лише на власні сили. Банківського кредитування, за винятком окремих випадків, фактично нема. Зараз аграрії вкладають останні кошти у виробництво і при цьому уряд намагається забрати і їх. Кулуарно, підступно, без обговорень у аграрних виробників забрали спецрежим ПДВ, а це не були пільги, це просто була компенсація відсутності державної підтримки, яка давала змогу розвивати виробництво.
Нестача обігових коштів прямо позначиться на врожайності, далеко не всі зможуть дотримуватись необхідних технологій. Наслідки ми уже бачили в минулому році, коли вперше за 12 років в АПК відбулося падіння. Ми недоотримали 5 млн. тонн зерна, і це прямий результат політики «латання дірок». І треба врахувати, що в минулому році ще була залишкова дія мінеральних добрив, внесених раніше. Цьогоріч врожай може бути ще нижчим.

До того ж, останні тенденції на світових ринках не вселяють оптимізму. Ми очікуємо, що ціни на наші основні експортні товари - зерно - будуть на рівні, найнижчому за останні 23-25 років.Вони падають не так стрімко, як ціни на вуглеводні, але це взаємопов’язані речі. Відповідно, ми недоотримаємо валютні надходження, а оскільки саме від експорту сільськогосподарської продукції залежить курс національної валюти, то можна очікувати подальшу девальвацію гривні і поглиблення кризи. Це результат того, що економікою управляють не бізнес-менеджери, які розуміють, як заробити гроші, а фіскали. Вони думають лише про те, звідки забрати, щоб покрити видатки. Уявлення про те, як у довгостроковій перспективі отримати доходи, у них нема.
Ми виступали і виступаємо за те, що, по-перше, потрібно повернути податкову систему для аграрної галузі, яка діяла до початку року. По-друге, потрібно впровадити державну програму цільового кредитування аграрних виробників, тобто через державні банки дати доступні позики аграріям, щоб вони могли нарощувати виробництво. Іншого шляху стабілізувати економіку просто немає.

 

Василь Калашник, голова Одеської обласної партійної організації Аграрної партії України

Калашник Василь 1

 

За підрахунками наших фахівців, вартість проведення комплексу весняно-польових робіт на Одещині становитиме в цьому році 6,2 млрд. грн., що на 40% дорожче, ніж торік, коли у нас, аграріїв, були перехідні запаси добрив, пального, насіння, засобів захисту рослин, закуплених за цінами 2014 року. Зараз таких запасів немає, відповідно, зросте собівартість отриманої продукції, знизиться рентабельність виробництва.

Зважаючи на зміни в Податковому кодексі, які передбачають значне підвищення бюджетних платежів, зміну режиму ПДВ, можна сміливо стверджувати, що аграрний сектор очікують непрості часи. Уже в 2015 році валовий збір зернових в Одеській області склав 3,5 млн. тонн, це на 200 тисяч тонн менше, ніж у 2014 році. Далі врожайність може падати.

Площа посівів озимих зернових культур під врожай 2016-го практично відповідає рівню минулого року - посіяно майже 800 тисяч гектарів: з них 500 тисяч га озимої пшениці та практично 300 тисяч озимого ячменю. Практично половина посівів перебувають у доброму стані, більше третини - 310 тисяч га - в задовільному стані, але на 150 тисячах га посіви слабкі та зріджені, тому підживлення та захист – питання номер один. Щоб підживити всі посіви озимих культур, нашим аграріям необхідно закупити 120 тисяч тонн мінеральних добрив. Поки що коштів вистачило на купівлю лише 70% від потреби.

Для забезпечення захисту посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів необхідно близько 1200 тонн пестицидів. В цілому забезпеченість засобами захисту тривоги не викликає, але за інформацією від колег-аграріїв, важкувато з коштами на ці потреби у господарств Ізмаїльського, Тарутинського, Березівського, Саратського та Миколаївського районів, де аграрії поки що змогли придбати лише 50% від потреби.

Про кредитні ставки у 3%, як у Європі, ми можемо лише мріяти, але хоча б було під 10% - і то нам було б легше планувати агробізнес. Що ж до нинішніх ставок у 20-30%, то, погодьтеся, це просто нереально.

 

Сергій Іващук, заступник голови Аграрної партії України, член Президії Аграрної партії України, голова Хмельницької обласної організації Аграрної партії України, директор ТОВ НВ «Агрофірма «Перлина Поділля»

Іващук Сергій 1

Ми вже повним ходом включилися у посівну, наше підприємство посіяло 400 га ярої пшениці, 200 га викомішанки, тому що ми займаємося молочним тваринництвом, 100 га гороху, 50 га вівса. Останні кілька днів у нас, щоправда, іде сніг, але я думаю, що без морозу це лише на кращий врожай, буде більше вологи. Звичайно, зміни в Податковому кодексі, які почали діяти з початку року, внесли багато коректив у нашу роботу. Передусім у підприємстві стало менше обігових коштів. Раніше ПДВ залишався в повному обсязі, а зараз у певних пропорціях потрібно сплачувати.

Ввели 13% акциз на пальне, а для кого це? Для нас, тому що аграрії споживають 70% пального в Україні. Сьогодні мова іде про те, як втриматись на плаву. Як кажуть, не страшно, коли крадуть із прибутку, страшно коли крадуть зі збитків. А у нас сьогодні виходить, що забирають зі збитків.

Мінеральних добрив ми поки що вносимо близько 80% від потреби, бо боїмося, що може не вистачити коштів досіятись повністю. Далі - питання захисту рослин. Ми вимушені оптимізуватися, використовуємо дешевші препарати. Розуміємо, звісно, що це певний ризик, тому що дешевші препарати не завжди дають необхідну якість зерна, але вибору нема. У минулому році ми широко застосовували мікродобрива, які збільшують врожайність, цьогоріч на цьому будемо економити. У нас 2 роки була засуха, і ми недобрали врожай, якщо ще й у цьому році теж недоберемо, то буде дуже важко входити в наступні збиральні і посівні кампанії.

Кредити можна отримати в розмірі до 2 млн грн. під 26-27%, але на короткий термін, більші суми уже значно складніше. Але ви ж розумієте, що таку високу відсоткову ставку - 27%, її ж треба заробити, щоб виплатити. А подивіться: у нас молочне тваринництво, в минулому році дало рентабельність 2%, а зараз буде збитковим. Вхідний ресурс – зерно, шроти, ветеринарні препарати - дорожчає, а кінцевий продукт - ні. І як би ти не старався, які б технології не використовував – ти не можеш бути прибутковим. Але для нас це швидше соціальний проект, перш за все, тваринництво дає робочі місця. У нас кожна ферма дає близько 40 робочих місць, а це ж усе добробут сімей.

Нам додалося ще одне соціальне навантаження: держава перестала фінансувати харчування дітей у 1-4 класах. Ми вимушені в селах, у яких працюємо, харчувати дітей. Не можуть же вони бути голодними. Треба враховувати і те, що на зовнішніх ринках ми конкуруємо з європейцями, американцями, у яких по 200-300 євро дотацій на гектар, у яких є програми кредитування, у яких діють навіть програми підтримки експорту, коли вони можуть продавати за кордон продукцію дешевше, ніж на внутрішньому ринку, і держава компенсує.

В Україні єдиний ресурс – це родюча земля, але з нинішніми технологіями можна отримувати високу врожайність і на менш родючих землях. А у нас забирають можливість розвивати технології. Цей рік ми просто надіємось на Бога, що погодні умови дадуть нам отримати врожай. Але ж так не повинно бути! Потрібно повернути все у те податкове русло, яке було до початку року, а далі сідати з аграріями за стіл переговорів. Інакше ми швидко знищимо всі ті здобутки аграрного сектору, які були за останні 15 років.

 

Олег Каліман, керівник фермерського господарства «Таврія-Скіф», член Політради Аграрної партії України

Каліман Сергій 1

Наше підприємство з посівною уже фактично впоралось, ми посіяли 700 га гороху, 250 га ячменю, закінчили посадку моркви та цибулі, зараз обробляємо ґрунт під висадку розсади капусти та починаємо підживлення пшениці і рапсу. Ця зима була не надто сувора, то у нас рапс перезимував, а в багатьох колег із сусідніх районів – ні. Складна ситуація з пшеницею. Вона заходила в зиму, не розпустившись повністю, і зараз доволі слабка. А пересіювати сенсу немає, будемо максимально підживлювати, щоб витягувати врожай, але уже зараз можна сказати, що на високі врожаї пшениці розраховувати не варто.

Значно ускладнює роботу зміна податкової бази, я б навіть сказав, не просто ускладнює. Це якась маячня, ми з 21 століття відкотились у 20-е. Знову бухгалтерія працює в ручному режимі. Мені б дуже хотілося, щоб фахівці Кабміну, які розробляли ці нововведення, сіли і попрацювали на місці наших бухгалтерів. Хай вони розкажуть, як вести облік, як розподіляти видатки за питомою вагою, якщо у нас є і овочівництво, і зернова група, і тваринництво.

У нас забрали спецрежим. Що це значить? Поясню на простому прикладі: продав я, приміром, тонну пшениці, отримав, грубо кажучи, 4 тисячі гривень, і якщо за звітний період я ці кошти не витратив, то я повинен заплатити з них 18% податку, відповідно, я вимушений їх витрачати, щоб знівелювати ПДВ. Можливості накопичити кошти уже фактично нема. Ми живемо у прифронтовій зоні, з самого початку багато допомагаємо армії, а зараз будь-яку проплату для військових не зрозуміло, як проводити. Я уже не говорю про те, що ці 18% для нашого посушливого Півдня – це фактично був прибуток, за рахунок якого можна було розвиватись. У нас забрали все. Фермерські господарства стануть неконкурентоздатними.

Я розумію, що нам потрібно займатися експортом, але скажіть, як це зробити? Кількість портів зменшилась, мені в терміналі виставлять такі умови, що просто не вигідно буде цим займатись. Я буду вимушений продавати продукцію зернотрейдерам. Я думаю, що багато підприємств просто збанкрутують і розвитку галузі не буде як такого.

 

Іван Чайківський, голова Тернопільської обласної організації Аграрної партії України, керівник сільгосппідприємства «Агропродсервіс»

Чайківський Іван 1

 

Посівна у нас уже в розпалі. Плануємо засіяти площі не менші, ніж у минулому році, однак проблем вистачає. Перша глобальна - це кліматичні зміни, через які вологи в ґрунті стає дедалі менше, і треба вчитися працювати в нових умовах. Потрібно змінювати технології: певні технологічні процеси, які висушують ґрунт, забирати і працювати так, щоб максимально зберігати ту вологу, яка є у ґрунті. Друге - це нестача оборотних коштів. Складові аграрного виробництва дорожчають, податки ростуть, а фінансування від банківського сектору фактично нема. За останніх 2 роки наше підприємство не взяло жодного кредиту, наші спеціалісти постійно ведуть переговори з 9-ма банками, але вони настільки ускладнили умови отримання коштів, що взяти кредит практично нереально.

Але всі ці проблеми відходять на другий план, порівняно з тою, з якою зіштовхнулись Західні області цьогоріч – це масовий відтік кваліфікованих спеціалістів. Протягом весни лише з нашого підприємства звільнилось близько 50 працівників. Такого не було навіть у період мобілізації. Ми,  звичайно, намагаємось їх утримувати, підвищувати зарплати, але ми не можемо конкурувати з тими умовами, які їм пропонують за кордоном. 

Приміром, електрику, який кілька тижнів тому від нас пішов, запропонували в Польщі офіційну заробітну плату 1,5 тисячі доларів. Взагалі, Польща на державному рівні пропонує всі умови нашим фахівцям, офіційну заробітну плату, медичні страховки, житло. Питання в тому, з ким залишимось ми? Якщо не буде молодих фахівців, про який розвиток галузі можна взагалі говорити?

 

Віктор Скочко, член Президії Аграрної партії України, голова Полтавської обласної організації Аграрної партії України

Скочко Віктор 1

Усі райони області уже взялися до весняно-польових робіт. Весняному посіву по всіх господарствах підлягає 1,4 млн. га. Найбільше площ підуть під кукурудзу, пшеницю, соняшник, сою. Зменшаться посіви ячменю, вівса, гороху та проса через низьку продуктивність та незацікавленість трейдерів.

Водночас, очікується збільшення посіву цукрових буряків до 32,2 тис. га у зв’язку з відновленням роботи Кобеляцького цукрового заводу після реконструкції. По озимих культурах сходи отримано на 74% посівних площ. З них лише половина в доброму та задовільному стані, решта зріджені.

Усього, за розрахунками наших фахівців, для комплексу весняно-польових робіт на Полтавщині в 2016 році потрібно 6,1 млрд. грн., це на 700 млн. більше, ніж торік. Потреба в банківських та комерційних кредитах складає понад 600 млн. грн. Станом на 14 березня, за оперативною інформацією з районів, сільгосппідприємства області уклали кредитних угод на суму 163,7 млн. грн. При цьому середньозважена ставка складає 23,6%. Варто зазначити, що для малих сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств ці кредити майже не доступні через високі відсотки або відсутність застави. У таких умовах повинна була б працювати державна програма компенсації вартості банківських кредитів.

 

Сергій Гайдай, заступник голови Аграрної партії України, член Президії Аграрної партії України, голова Чернігівської обласної організації Аграрної партії України

Гайдай Сергій 1

На Чернігівщині, за попередніми підрахунками, з урахуванням можливого пересіву озимих культур, у поточному році прогнозується посіяти близько 875 тис. га ярини, в тому числі 460 тис. га зернових і зернобобових культур, до 270 тис. га технічних, до 90 тис. га картоплі та овочів, і близько 60 тис. га кормових культур. Загальна посівна площа 2016 року складе 1170 тисяч га. Це відповідає рівню минулого року. Радує, що попри негативні прогнози, озимина все таки перезимувала добре.

Зараз ми продовжуємо накопичувати насіння сільгоспкультур, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, пально-мастильні матеріали, ремонтуємо техніку. Однак ситуація не проста, особливо із забезпеченням фінансів. Податкові зміни вимили у аграрних виробників значну частину обігових коштів. В області кредити аграрним виробникам надають 6 банків, але ставки дуже високі - 24-28%. І далеко не всім це по кишені.

Ми спостерігаємо, що виробники відмовляються від неприбуткових напрямків, щоб виживати, передусім це стосується тваринництва, високими темпами іде вирізання великої рогатої худоби. Наслідки цього країна відчує зовсім скоро. Ми ж не можемо бути сировинним придатком, просто вирощувати зерно і відправляти його на експорт. Так, сьогодні ми ще засіємось, але ж ви знаєте, що сировина дає найнижчу додану вартість, і майбутнього у галузі немає, якщо рухатись і далі в такому напрямку.

 

Ігор Волошенюк, голова Волинської обласної організації Аграрної партії України

Волошенюк Ігор 1

В більшості господарств посівна іде уже повним ходом. Великі підприємства уже на 80% закінчили посівну буряка,  з понеділка починатимуть сіяти ячмінь, яру пшеницю. Дрібніші тільки виходять в поля, бо були заморозки. Основні площі засіватимуться пшеницею, буряком, кукурудзою, соєю і ріпаком. Зараз деякі господарства будуть сіяти соняшник, раніше цю культуру у нас не практикували, але клімат змінюється і у нас стає тепліше, тому кілька господарств пробуватимуть сіяти по 100-200 га соняшнику.

Найскладніша  ситуація  у нас в  поліських районах, там сіють практично всі такі ж культури, але  землі не дуже родючі. Люди намагаються тримати худобу, щоб була органіка, вона хоч трохи підвищує врожайність, але все ж високих врожаїв там нема, а худобу утримувати все важче, дуже великі затрати. Частково  люди почали практикувати ягідництво та садівництво, є кілька господарств, у яких по 200 і більше га смородини.

Для нашого регіону це міг би бути гарний напрямок, особливо для одноосібників, в  яких паї по 5-10 га, хоча б по 2-3 гектари саду могли б дати змогу прогодувати сім’ю. Подивіться на Польщу, там їдеш по селах, у людей скрізь по кілька гектарів саду. Але щоб посадити 1 гектар саду  потрібно на самі саджанці витратити мінімум 40 тисяч гривень, для одноосібників це великі гроші. А сад почне давати прибутки тільки через кілька років, тому тут без підтримки держави майже не реально щось починати.

Взагалі цьогорічна посівна  найважча буде для дрібних фермерів і одноосібників. Коштів у них не вистачає, а взяти ні звідки. Кредити в банках дуже дорогі, та й таким господарствам, у яких там по 30-50 га їх ніхто не дасть, бо вони не можуть дати застави.

Частково в області є допомога від великих господарств.  «Волинь-Зернопродукт» розпочали програму підтримки середніх господарств, у яких по 200-500 га, вони дають їм у розсрочку  міндобрива, насіння, пальне. Державна ж допомога доволі «вибіркова», м’яко кажучи. Я робив запит в обласне управляння АПК щодо дотацій, які були виділенні на область. Так от, я отримав відповідь, що в минулому році виділили 30 млн. гривень державних дотацій. І знаєте хто отримав левову частку? Підприємства, які належать народним депутатам, які власне голосували за ті ганебні податкові зміни, які зараз почали діяти. А знаєте скільки виділили одноосібникам і маленьким фермерам – аж 20 тисяч на всю область. Чому ж депутатам не голосувати, вони собі отримають дотації, а як іншим жити це уже їх не хвилює.   Для  середніх господарств, у яких по 1-3 га землі податкове навантаження зросте десь на 3-4 млн., якщо все так і залишиться. Як думаєте, що буде далі? Господарства частково підуть в тінь, будуть показувати меншу врожайність, роздроблювати підприємства на дрібніші, Іншого шляху у них немає, ніхто працювати у збиток не буде. І що держава від цього виграє – питання швидше риторичне. 

 

Руслан Голуб, голова Київської обласної організації Аграрної партії України

Голуб Руслан 1

Вартість весняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% дорожчою за минулорічну. Значно впливає девальвація гривні, що автоматично призводить до зростання цін на мінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин від шкідників, які в значній мірі є імпортними. Вартість посівної могла б бути ще дорожчою, але аграріям зіграло на руку падіння світових цін на нафту, завдяки чому у порівнянні з минулим роком, особливо не подорожчали паливно-мастильні матеріали.

Відсутність фінансових ресурсів на сьогодні – найбільша проблема аграріїв, особливо складно середнім і малим сільгоспвиробникам. Якщо раніше аграрії нестачу фінансових ресурсів покривали за рахунок кредитних коштів, то вже в 2015 році такі кредити не змогли взяти, оскільки кредитна ставка була на рівні 35%, зараз ставки від 23% до 28%, але це все одно надто дорого. І навіть такий кредит отримати доволі проблематично.

Бюджетна підтримка також мінімальна. В держбюджеті закладена сума всього в 300 млн грн, тобто така  ж і в бюджеті минулого року. І це при тому, що уряд зробив усе можливе, щоб після впровадження нової податкової політики у аграріїв було якомога менше власних обігових коштів.

Великі господарства ще тримаються, вони самі експортують продукцію, чого не можна сказати про дрібні.

Як бачимо бездарна податкова політика уряду поставила аграріїв перед вибором: зменшувати посівні площі під певними культурами, насамперед, це стосується кукурудзи, цукрових буряків, ріпаку та соняшнику, або використовувати менш якісне насіння та засоби захисту рослин, що негативно вплине на врожайність.

При цьому, незважаючи на ситуацію у країні та складні умови роботи аграрного господарства, загрози зриву проведенню весняно-польових робіт немає. Фермери переконані, що попри складну економічну ситуацію у країні, з посівною впораються. Якщо згадати минулий рік, то ситуація теж була критична: девальвація гривні, тотальне подорожчання всього і вся. Але все завершилося майже без втрат: посівна пройшла успішно і незважаючи на посуху було отримано хороший урожай пшениці. Передусім це вдалося зробити завдяки наполегливій праці аграріїв.

 

Юрій Супрунюк, голова Рівненської обласної організації Аграрної партії України

Супрунюк Юрій 1

93% посівів озимих на Рівненщині перебувають в доброму та задовільному стані. На 7% площ посіви слабкі, зараз їх підживлюють. Погода нам допомогла, але все ж таки у аграрних виробників далеко не все добре. І головна проблема – це відсутність коштів. Власних грошей не вистачає, бо аграрії не завжди можуть продавати вирощену продукцію за справедливими цінами, особливо це стосується дрібних і середніх виробників, а отримати кредити практично нереально.

Ми розпочали у області програму підтримки тих, хто її найбільше потребує – приватних землевласників та дрібних фермерів. Ми створили консультаційний центр, який надає консультації, як обробляючи невеликі ділянки землі можна заробляти значно більше, головним чином за рахунок перекваліфікації на нішеві культури і вирощування їх за новими технологіями. Рентабельність вирощування таких культур у 2-3 рази вища.

Приміром, це може бути олійний гарбуз, полуниця, малина, гірчиця – перелік досить великий і ми його поповнюємо. Ми проводимо виїзні засідання в селах та приймаємо людей індивідуально. Індивідуально ми уже  надали консультації понад 200-м чоловік. І це не просто голі консультації чи інформація з вирізок газет.

Ми співпрацюємо з підприємствами, які гарантовано викупають у людей продукцію за прогнозованими цінами, потім вони відправляють її або на переробку, або на експорт. Наведу приклад, в 2014 році в одному селі 2 сім’ї почали вирощувати огірки в теплицях, до того в цьому селі ніхто й ніколи не вирощував огірків. В 2015 вони збільшили площі в 3-4 рази і до них приєдналися ще 5 сімей. В цьому році огірками займається уже півсела. Також ми закликаємо, щоб одноосібники, які вже спробували вирощувати нетрадиційні культури об’єднувалися в кооперативи. В цьому є низка переваг – передусім це відкриває шлях, до вигіднішого збуту продукції, і хороший приклад роботи кооперативів ми уже бачимо в сусідній Хмельницькій області, де цей рух розвивається вже кілька років. Ми вважаємо, що нам теж потрібно йти цим шляхом. 

Сайт Аграрної партії України

 

 

Свіжі новини

Три мільйони підписів проти поспішного ринку землі аграрії принесли під ВР

/ 08 черв. 2017
Під Верховною Радою та в урядовому кварталі відбувся масовий мітинг в рамках акції «Не дамо вкрасти землю!». Близько 30 тисяч людей з усіх областей привезли під парламент 3 мільйони підписів проти поспішного впровадження ринку землі. Голова ВР відмовився зустрітися з…

7 червня під Верховною Радою відбудеться мітинг-протест «Не дамо вкрасти землю!»

/ 06 черв. 2017
7 червня з ініціативи Аграрної партії під стінами Верховної Ради відбудеться масовий мітинг в рамках акції «Не дамо вкрасти землю!». У ньому візьмуть участь представники всіх регіонів України. Учасники принесуть під стіни парламенту 3 мільйони підписів проти дикого розпродажу землі…

Якщо уряд хоче отримати підтримку пенсійної реформи, то мав би оприлюднити сам законопроект – Віталій Скоцик

/ 06 черв. 2017
Кабмін має оприлюднити текст законопроекту про пенсійну реформу і не замовчувати домовленостей із міжнародними кредиторам. Посилатись на підтримку МВФ та іншими світовими інституціями абстрактного документу, не уточнюючи, який саме варіант реформи вони погодили, - нечесно щодо людей. Адже реформа робиться…