Денис Марчук

Денис Марчук

До 1 января 2019 года все животноводческие предприятия Украины должны перейти на систему HACCP. Что это за система и что она даст разбирались в The DairyNews с аграрным экспертом Денисом Марчуком.

У полі вже стартував збір урожаю озимих зернових. Першими до збору приступили сільгоспвиробники із південних областей, оскільки через відсутність дощів зернові просто "горять". Як завжди аграрії радіють новому урожаю, але наголошують, що пізні заморозки та літня посуха, яка настала саме в час дозрівання злакових, негативно вплинули на урожайність.

Зважаючи, що збір зернових тільки розпочато, остаточні прогнози по його обсягах робити ще рано. Однак зі слів сільгоспвиробників в окремих господарствах, зокрема на Київщині, втрати зернових через непогоду становлять до 30%. Відтак, незважаючи на збільшення посівної площі сільськогосподарських культур в Україні на 152 тис. га до 26,9 млн га, цьогорічні примхи природи внесли серйозні корективи, і сільгоспвиробникам навряд чи вийде перевершити минулорічний рекорд збору урожаю в 66 млн тонн. Поправка на непогоду дає підстави прогнозувати обсяг урожаю десь на рівні 2016 року.

Чи можна прогнозувати зростання вартості хліба?

Українців вже не здивуєш подорожчанням продуктів харчування. Однак найбільші хвилювання у споживачів традиційно викликає саме зростання ціни на хліб. За даними Держстату, з 21 червня 2016 по 20 червня 2017 року, хліб пшеничний з борошна першого ґатунку подорожчав із 10,46 до 12,13 грн, а житній із 10,11 до 11,89 грн.
Як бачимо, незважаючи на минулорічний рекордний урожай, зростання вартості хліба склало біля 20%. Причина криється у подорожчанні паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, газу, міндобрив та недалекоглядної політики держави. Зважаючи, що цього року ці чинники ніхто не відміняв, плюс наслідки несприятливої погоди, можемо прогнозувати зростання вартості хліба до 14-15 грн за кілограм пшеничного з борошна першого ґатунку у наступному році.

Замість традиційного здешевлення літнє подорожчання продуктів

Поява на ринку, з початку червня, вітчизняних овочів традиційно відкриває сезон дешевих продуктів. Однак, через непогоду і зростання собівартості вирощування, на відміну від попередніх років, цього літа спостерігаємо не здешевлення, а подорожчання продуктів відкритого ґрунту. За молоду капусту на столичному ринку доведеться віддати цілих 15 гривень проти 3 грн в цей час минулого року. Кілограм моркви коштує 9-10 грн/кг, буряка – 4-6 грн/кг, цибулі – 8-10 грн/кг, що вдвічі перевищує ціни минулого року. Щоправда на огірки та кабачки ціни знизилися до допустимих 10 гривень за кілограм. Ближче до середини літа вартість овочів знизиться, проте не буде такою, як минулорічна.

Згідно з даними Держстату, українці в середньому витрачають на харчування 50-80% своїх місячних доходів на відміну від 10-15% в країнах ЄС. Висока частка бюджету, який витрачається на продукти харчування, і рівень здоров’я – це два фактори, що йдуть один за одним. Окрім того, замість широкого переліку продуктів, рекомендованих Всесвітньою організацією здоров’я, українці віддають перевагу доступній картоплі, споживання якої становить 138 кг при раціональній нормі 124 кг на рік. Картопля теж корисна і потрібна, але в наших реаліях чим більше її у споживанні, тим менша частка у харчуванні інших багатих на вітаміни і білки продуктів.

Середа, 26 квітня 2017 00:00

Біль Чорнобиля

Сьогодні минає 31 рік від дня Чорнобильської трагедії, яка сталася в ніч на 26 квітня 1986 року в українському Поліссі, наслідки якої ми відчуваємо й досі. Гірка полинь опалила долі мільйонів наших громадян, забруднила радіонуклідами територію площею 260 тисяч гектарів родючої української землі, яка довгі століття буде непридатною для проживання людей і вирощування хліба.

Ми не можемо змінити минулого і відвернути Чорнобиль, але від нас залежить не допустити повторення жаху техногенних катастроф у майбутньому, спричинених необдуманою людською діяльністю. Чорнобиль закликає нас не бути байдужими, любити рідну українську землю і турбуватися про її збереження.

Низько схиляю голову перед усіма хто поклав своє життя й здоров’я, виконавши найвищий синівський обов’язок. Від усього серця зичу живим героям здоров’я, сімейного затишку та впевненості у завтрашньому дні на рідній українській землі!

Пасха одне із найвизначніших християнських свят. І, найбільш очікуване у році для українців. Підготовка до Великодня розпочинається вже за кілька тижнів. Господарі та господині займаються наведенням порядку в домі та запасаються продуктами, які покладуть у великодній кошик. Згідно з традицією у великодньому кошику в храмах святять страви, які у період посту не вживають у їжу: паску, фарбовані яйця, сири, м’ясні продукти, хрін.

Оцінюючи вартість великоднього кошика найперше задумуємося про паску, яка минулого року в торговельних мережах, залежно від ваги та інгредієнтів, коштувала від 30 до 150 гривень, то цього року святкова хлібина коштуватиме вже від 40 до 200 гривень. Зростання вартості паски виробники обґрунтовують подорожчанням собівартості випікання. Вартість борошна збільшилася на 10% до 9,4 грн за кг. За десяток яєць сьогодні доведеться віддати 18 грн проти 10 грн минулого року. Цукор подорожчав на 15% до 16,5 грн за кг. До того ж хлібопекарські підприємства в повній мірі відчули на собі збільшення податкового навантаження та вартості енергоресурсів.

Дещо можна зекономити якщо спекти паску в домашніх умовах за традиційним рецептом: 1 кг борошна – 9,4 грн, 500 мл молока – 10 грн, 1 пакетик сухих дріжджів – 4 грн, 10 яєць – 18 гривень, 200 г цукру – 3,5 грн, 300 г вершкового масла – 52 грн, 200 г родзинок без кісточок – 15 грн, приправи на смак – 12 грн. За цим рецептом ми отримаємо паску вагою 2,1 кг вартістю 123,9 грн або 3 паски стандартною вагою 0,7 за ціною біля 40 гривень за хлібину. Минулого року собівартість такої паски обходилася на третину дешевше.

Для гурманів основна великодня страва коштуватиме ще дорожче. Адже окрім традиційної існує безліч інших різновидів паски: сирна, сметанна, медова, макова. При цьому вартість паски різниться в залежності від регіону. Якщо, в Києві кілограм муки в середньому коштує 10,6 грн за кг, а в Тернопільській області 8,9 кг, то різнитиметься і вартість паски, а відповідно і великоднього кошика.

Якщо говорити про м’ясні продукти та сири, які розміщуємо у святковому кошику по півкілограма, то буженина по-домашньому в торговельних мережах коштує 160 грн за кг, ковбаса домашня – 180 грн за кг, сир м’який – 90 грн за кг, сир твердий – 160 грн за кг. Ціни на хрін і сіль практично не змінилися і якщо нема власного присадибного господарства, то корінь хрону на ринку від бабусі обійдеться в 5-10 грн.

Таким чином великодній кошик із набором традиційних продуктів: паскою, ковбасою, бужениною, яйцями, м’яким та твердим сиром, хроном та сіллю коштуватиме в середньому – 380 грн, що на 10% дорожче ніж минулого року.

У разі наповнення великоднього кошика іншими, неосновними продуктами, такими як помідори, огірки, яблука, червоне вино, його вартість зросте до 550 грн, що на 100 грн більше як минулого року. Таке зростання зумовлене раннім Великоднем, коли ціни на сезонні овочі знаходяться ще на високому рівні. До того ж 1 січня 2017 року на 20% зросли ціни на міцний алкоголь, а ігристі та кріплені вина подорожчали на 12%.

Вівторок, 07 березня 2017 00:00

Коли подешевшає сир

SurЗ другої половини 2016 року закупівельні ціни на молоко зросли від 5,8 грн за кг до 9,4 грн за кілограм у січні цього року. Це позначилося на вартості сирів, які в магазинах коштують 155-175 грн за кг. 

Однак з початку лютого спостерігаємо тенденцію до зниження закупівельних цін на молоко у середньому на 10-15 копійок. Це продовжуватиметься і надалі. Навесні збільшуються надої.

Це сприятиме здешевленню сирів у середньому до 5%. Сири дорогі, бо їх продають за кордон. Експортні ціни визначають і внутрішній ринок. Щоб не втрачати його, виробники переглядатимуть ціни. До того ж у піст попит на сир зменшується.

На вартість молочки впливають інші фактори - високий курс долара, подорожчання паливно-мастильних матеріалів, фіскальна політика держави.

За матеріалами Gazeta.ua

Весняно-польові роботи цьогоріч обійдуться аграріям у близько 100 млрд грн. Тобто, за попередніми підрахунками, на 20-30% дорожче, ніж 2016 р. 

Подорожчання весняної посівної могло бути ще більшим, але на руку аграріям зіграла помірна зима із достатньою кількістю снігу та відсутністю сильних морозів. Відтак, у більшості областей озимі перебувають у хорошому стані і пересівання потребуватиме не більше 10% засіяних площ.

Основними чинниками, що зумовлюють збільшення вартості посівної є:

  • посилення фіскального впливу зі сторони держави
  • коливання валютного курсу
  • високі ціни на паливно-мастильні матеріали, насіння та добрива

Попри спроби Уряду фінансово підтримати аграріїв під час посівної, багато сільгоспвиробників не можуть власними коштами покрити кошторис посівної кампанії. Тому українські сільгоспвиробники змушені брати кредити.

Не допомагає навіть істотне зменшення Національним банком облікової ставки, рівень якої протягом 2016 р. знизився з 22% до 14%. Саме цей індикатор багато в чому впливає на динаміку вартості кредитів, відсоткова ставка на які становить не менше 20-25% річних. Однак навіть під такі високі відсотки отримати кредит проблематично. На здешевлення кредитів для сільгоспвиробників в держбюджеті як і в минулі роки закладено всього 300 млн грн.

За матеріалами Kurkul 

«Cкачок» заборгованості перед працівниками агросектору цілком може бути пов’язаним із підвищенням рівня мінімальної зарплати до 3200 гривень. Точніше – з процесом переоформлення працівників для отримання такого рівня платні. Малі та середні агрокомпанії не мали достатньо ресурсів, аби закласти у свої бюджети підвищення рівня мінімальної зарплати, тому так різко виріс рівень заборгованості перед працівниками.

Крім того, закрилось або в процессі закриття знаходиться дуже багато ПП. Цілком ймовірно, що ті ж самі малі та середні господарства будуть змушені переводити у «тінь» свою діяльність, аби уникнути більшого навантаження на свої зарплатні фонди через виплату більших ЄСВ та податку на доходи фізосіб.

За матеріалами Agravery

Вже кілька місяців українці живуть із новим споживчим кошиком, який був затверджений урядовою постановою № 780 від 11 жовтня 2016 року. Якщо порівняти склад нового споживчого кошика із попереднім, який діяв від 2000 року, то суттєвої різниці не побачимо. Зміни в основному косметичні і досягаються простою перестановкою доданків. Приміром зараз на одну працездатну особу на рік передбачено 9,4 кг борошна пшеничного, що на 0,4 кг більше ніж раніше. Однак, раніше було передбачено 0,4 кг борошна житнього, а зараз його нема в переліку. Те саме із м’ясопродуктами. Відтепер середньостатистичні українці в рік мають споживати по 16 кг яловичини та 14 кг птиці, що на 2 кг більше кожного із цих видів м’яса. Однак виключено по 2 кг баранини і кролика. Передбачена кількість свинини – 8 кг, сала – 2 кг та ковбасних виробів – 9 кг, залишилася без змін. Із нововведень, в новому споживчому кошику передбачено 0,4 кг  чаю, 05 кг кави в зернах меленої, 3 кг солі, 0,3 кг спецій (лавровий лист), чого не було раніше.

При цьому анонсованого урядом перегляду прожиткового мінімуму на основі вартості споживчого кошика в сторону збільшення до 2800 гривень з 1 січня 2017 року так і не відбулося. На відміну від мінімальної зарплати, де можливі маніпуляції із переведенням працівників на неповний робочий тиждень, позбавлення премій тощо, прожитковий мінімум є величиною сталою. На його основі розраховують пенсії, виплати при втраті працездатності, допомогу на дітей тощо. У державному бюджеті на 2017 рік передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає: з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень.

Щоб розуміти скільки насправді має становити прожитковий мінімум, давайте звіримо в нинішніх цінах вартість продуктового набору зі споживчого кошика для дорослої людини. Дані аналізу на основі звітів Державної служби статистики України, моніторингу цін торгової мережі «Фуршет» та оптового ринку сільхозпродукції «Столичний» (м. Київ).

Найменування продукту

Річна норма, кг

Вартість, грн за 1 кг

 Річна вартість, грн

Хлібопродукти:
хліб житній 39 10,80 421,2
хліб пшеничний 62 11 682
макаронні вироби 4 12 48
борошно пшеничне 9,4 9,2 86,5
Крупи:
рисова 2,5 16,6 41,5
пшоняна 1 10,3 10,3
гречана 1 29,2 29,2
вівсяна 1,1 11 11,1
інші (ячна, перлова) 0,5 9,4 4,7
бобові 1,9 40 76
картопля 95 6,5 617,5
Овочі (у тому числі солені, квашені)
капуста 28 6 168
помідори, огірки 25 15 375
морква 9 5 45
буряки 9 7 63
цибуля 9,1 5 45,5
часник 0,9 100 90
інші сезонні овочі (кабачки, гарбузи) 13 10 130
баштанні (кавуни, дині) 16 10 160
Фрукти і ягоди:
фрукти, ягоди свіжі 60 40 2 400
сухофрукти 4 60 240
цукор 24 20 480
кондитерські вироби 13 100 1 300
олія 7,1 35 248,5
маргарин 2 50 100
М’ясо і м’ясопродукти
яловичина 16 115 1 840
свинина 8 90 720
субпродукти 4 30 120
птиця 14 70 980
сало 2 60 120
ковбасні вироби 9 200 1 800
Риба, морепродукти
риба свіжа, свіжоморожена 7 70 490
оселедці 4 55 220
рибні продукти 2 50 100
Молоко, молокопродукти
молоко 60 20 1 200
кисломолочні напої (кефір, ряжанка) 60 30 1 800
масло вершкове 5 150 750
сир твердий 3,5 150 525
сир м’який 10 90 900
сметана 5 60 300
Яйця (шт.) 220 22 484
Чай 0,4 50 20
Кава в зернах мелена 0,5 120 60
Сіль 3 5 15
Спеції (лавровий лист) 0,3 400 120
Річна вартість продуктового набору зі споживчого кошика 20 437
Місячна вартість продуктового набору зі споживчого кошика 1 700

Таким чином, місячна вартість продуктового набору зі споживчого кошика станом на 1 лютого складає 1 700 гривень і перевищує прожитковий мінімум більш як на 150 гривень. При чому мова іде тільки про продуктові нормативи від уряду на які прожити доволі складно.

При цьому українцям доведеться відмовитися від предметів гардеробу, санітарії та ліків, товарів культурно-побутового та господарського призначення, набору житлово-комунальних послуг та зв’язку, побутових і транспортних послуг і навіть відвідування закладів культури та придбання книг. Адже всі ці життєво-необхідні речі також входять у споживчий кошик.

Як бачимо прожитковий мінімум далекий від повсякденного життя. На сьогодні навіть анонсованого урядом прожиткового мінімуму в 2 800 гривень буде недостатньо.  В реальності прожитковий мінімум має становити не менше 7 000 гривень.

 

За матеріалами "Сегодня"

PerepusВизначення соціального самопочуття суспільства та динаміки його життєдіяльності є об’єктом пильної уваги керівництва будь-якої розвиненої держави. Потреба в моніторингу кількості населення виникла давно і була пов’язана з політичними, господарськими і воєнними потребами держав. Перші переписи населення хоча й були нерегулярними і неповними, але давали тогочасним державним діячам та сучасним історикам часткове уявлення про кількість і територіальне розміщення населення. Загальні переписи населення, подібні до сучасних, проводять з початку ХІХ століття.

Останній і єдиний загальний перепис населення в незалежній Україні був проведений у 2001 році. Згідно з рекомендаціями ООН, перепис населення проводять раз у десять років. Таким чином, пройшло вже 16 років з того часу, коли українців останній раз обліковували. Наступний перепис населення мав відбутися в 2010 році, проте вже кілька разів переносився Кабінетом Міністрів України. Спочатку – на 2011 рік, потім на 2012-й, 2013-й, 2016-й, і врешті-решт аж на 2020 рік.

Як результат зволікань на сьогоднішній день відсутні чіткі статистичні дані щодо кількості громадян, що проживають на території України, їх освіти, міграційної активності, статі, сімейного стану тощо. Це унеможливлює ефективне управління державою. До того, ж відсутність достовірних даних щодо структури населення слугує полем для політичних маніпуляцій.

У владі заявляють, що зараз не найкращий час для проведення перепису і апелюють на відсутність коштів у держбюджеті. При цьому, щороку відбуваються підготовчі дії щодо проведення планового перепису населення на які витрачаються державні кошти: розроблення комп’ютерних програм для Державної служби статистики, виготовлення картографічного матеріалу, оплата роботи тимчасових працівників. А результатів на сьогоднішній день так і немає. Замість перепису населення Держстат має намір провести велике вибіркове дослідження. Однак лише перепис може дати точну статистичну інформацію про демографічні процеси, які відбуваються в Україні.

Відтермінування перепису може свідчити, що політичний клас, репутація якого і так потерпіла від оприлюднення майнових електронних декларацій, відкладає облік українців, щоб уникнути чергового удару по іміджу. Адже перепис швидше всього наочно покаже значно більше скорочення чисельності населення ніж ми знаємо, зниження тривалості життя і народжуваності, значне від’ємне сальдо міграції. А дані, що стосуються українського села продемонструють масштаб катастрофи, яку спричиняє безробіття, безнадія, відсутність належних освітніх та медичних послуг.

Зважаючи на сукупність чинників потрібно відмовитися від міфів і оцінювати соціально-економічний стан суспільства за об’єктивними даними переписів населення, які дають найточнішу інформацію і використовуються в цілому світі. Тому, не потрібно чекати 2020 року, а провести загальний перепис населення восени 2017 року. Для цього в державі є підготовлені кадри і організаційно-методологічний інструментарій. Треба тільки проявити політичну волю і внести необхідні зміни до держбюджету.

Якщо у владі перебувають фахівці, то мають розуміти, що визначення податкової політики та планування видатків соціального спрямування неможливе без об’єктивної оцінки соціально-демографічного стану суспільства. Статистичні дані перепису також потрібні при реалізації медичної, освітньої та реформи місцевого самоврядування. Крім того, в умовах військової агресії Росії на Сході України дані перепису наочно підтвердять міфотворчість ворожої пропаганди про проблеми із захистом культурних і мовних прав національностей, що проживають в Україні.

За матеріалами "Сегодня"

Ось і добігає до завершення рік поточний і на порозі вже Новий 2017. У році, що минає ми підтвердили звання провідної галузі, яка забезпечує зростання ВВП та надходження валюти в країну. З січня по жовтень нами експортовано продукції на суму 11,8 млрд дол. Маємо рекордних 64,2 млн тон урожаю зернових.

При цьому ми відволікалися на відстоювання інтересів галузі під стінами парламенту. Незважаючи на багатотисячні мітинги і активну законотворчу діяльність не всі наші аргументи почуті владою. Отож наступний рік зустрічаємо без спецрежиму ПДВ, який замінено державною підтримкою галузі у обсязі 1 % аграрного ВВП, а це 4 млрд грн із загального фонду та близько 1 млрд грн зі спеціального фонду бюджету. Розуміючи, що цієї підтримки недостатньо ми виступаємо за розширення програм розвитку тваринництва, птахівництва, садівництва, овочівництва та виноробства.

Хочу особисто подякувати всім, хто чесною повсякденною працею робить внесок у виконання суспільно значущих завдань. Ми вкотре впевнилися, що тільки міцною командою й непохитними переконаннями можемо змінити власну країну на краще. Маю надію, що всі добрі починання в цьому році стануть фундаментом для нових звершень у наступному.

2017 рік для нас відповідальний. Маємо захистити українську землю від охочих прибрати її до своїх рук. Хай рік прийдешній додасть усім нам сил, принесе мир та злагоду.

Бажаю вам, щоб Різдвяні свята були радісними, а рік новий щедрим на здоров’я, любов і достаток.

Христос рождається!             Славімо його!

Сторінка 1 із 4