Денис Марчук

Денис Марчук

fermer dopomoga 9658Міністерство аграрної політики та продовольства України зацікавлене самостійно розподіляти кошти, призначені для прямої фінансової підтримки малих і середніх фермерів.

Протягом літа працювала робоча група щодо внесення пропозицій у систему оподаткування агросектору з 1 січня 2017 р. Сторони попередньо домовились про повернення до умов оподаткування у частині спеціального режиму ПДВ, які діяли до 2016 р. — для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі.

Та зараз чомусь міністр заявляє, що пільговий режим оподаткування це гірший варіант. Виходить, що міністерство зацікавлене самостійно розподіляти кошти, якщо їх вдасться отримати для прямої фінансової підтримки малих і середніх фермерів. У цьому варіанті більше складової для зловживань, а ніж коли працювала система повернення коштів на спецрахунки аграріїв.

За матеріалами kurkul

 

Вівторок, 23 серпня 2016 00:00

Літр олії за 40 гривень

ОліяСільськогосподарські підприємства почали збирання соняшника і станом на 22 серпня зібрали перших 22 тис. тонн. Цього року  урожай соняшника  в Україні очікується на рівні 13,5  млн  тонн, що  на 20% більше у порівнянні з 2015 роком. Відповідно зросте обсяг виробництва соняшникової олії. У 2016/17 маркетинговому році прогноз виробництва олії – 5,54  млн  тонн,  що на 12% більше показників минулого року. 

Ціна на соняшникову олію в Україні як експортоорієнтований товар, в значній мірі, встановлюється під впливом кон’юктури на світовому ринку. У 2016/17 маркетинговому роках очікується зростання виробництва соняшникової олії у світі до рекордних 17  млн  тонн, що на 9% більше минулорічних показників. 

В очікуванні гарного урожаю були підстави вважати, що ринок відреагує зниженням ціни на  олійну культуру, але зростання  на світовому ринку  ціни на нафту до рівня 49 доларів, зменшення виробництва пальмової олії  та укріплення євро по відношенню до долару не дозволили обвалитися закупівельним цінам на соняшник при наближенні рекордного врожаю в Україні. 

Збереження стабільності цін на олію на світовому ринку дає підстави вважати, що незважаючи на хороший врожай, зниження ціни на олію для населення восени не відбудеться. Навіть навпаки, зростання ціни на енергоресурси, транспортування та зберігання сировини і готової продукції впливає на збільшення собівартості виробництва олії.  Великі виробники соняшнику вже заявили про підвищення ціни на олію приблизно на 10%. Відтак роздрібна ціна за літр олії для українського споживача  восени становитиме 38-40 гривень.

 

 

З 15 серпня 2016 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі тимчасово скасувало (на 3 місяці) адміністративне регулювання цін на продукти харчування.  До списку соціальних продуктів в Україні належать: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова, яйця курячі. 

Нагадаю, ціни на соціальні сорти продуктів в Україні регулюються ще з 1996 року. Вважаю рішення МЕРТ цілком правильним, так як механізм державного регулювання за цінами неефективний і все рівно не може зупинити подорожчання соціальних продуктів.

Тенденція здороження продуктів харчування прослідковується ще з початку  2016 року. Фактично на осінь, в залежності від групи продуктів, ціни підуть вгору. Деякі продукти харчування подорожчають до 50%.

Традиційно, в першу чергу, українці звертають увагу на те, яка ціна буде на хліб. Зібравши хороший врожай, нібито закладені сприятливі умови, за яких хліб не повинен подорожчати. Однак на вартість хліба, окрім врожаю, впливає багато інших чинників. Серед яких зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, газу, міндобрив. Найбільше ж на ціну вплине збільшення ціни на "комуналку". Тому доводиться констатувати, що хліб зросте в середньому на 20%. Тобто, за буханку хліба потрібно буде віддати близько 10-10,5 грн. Також подорожчає продукція з цієї ж категорії – борошно та макаронні вироби.

Окрім того, слід очікувати здороження молока, м’яса, яєць. Тобто, тих продуктів, що мають відношення до тваринного походження. Це пов’язано також з підняттям цін на комплектуючі  аграрного виробництва, що фактично на 80 % складаються з імпортних товарів, а, значить, мають прив’язку до валюти. Також серед важливих факторів, що впливають на здороження продуктів харчування – податкова політика країни щодо сільгоспвиробників. Наприклад, за цей рік фінансове навантаження на 1 га землі зросло в 41 раз! Це пов’язано зі  збільшенням фіксованого сільськогосподарського податку.

Є й хороші новини. Серед популярних продуктів, на які ціна падатиме  – гречана крупа. Вперше з початку цього року ціна на гречку не зростала, а знизилася на 2-4 грн.  Також не слід очікувати здороження деяких овочів. Вже сьогодні спостерігається здешевлення на третину ціни на моркву, буряк, цибулю, але це переважно за рахунок присадибних господарств.

Таким чином, доводиться констатувати, що українці й надалі змушені будуть витрачати на продукти харчування більше 50% свого доходу.

Тенденція є такою, що громадяни України обирають більш дешевші харчі. Більшість з наших співвітчизників нині живуть на 1,5 у.о. в день. Це майже як у найбідніших країнах Африки.

 

За матеріалами блогу на СЕГОДНЯ.ua

 

 

Повернення спецрежиму ПДВ дасть змогу аграріям акумулювати обігові кошти на власні виробничі потреби, заявив експерт з АПК Денис Марчук. 

- Повернення спецрежиму ПДВ, який ефективно діяв з 1998 до 2016 року – найкращий варіант підтримки сільгоспвиробників. Адже запланована на 2016 рік бюджетна підтримка в розмірі 50 млн гривень на пільгове кредитування і 300 млн гривень на підтримку тваринництва – це взагалі нічого в масштабах нашої країни.

До того ж аграрії, м’яко кажучи, не дуже довіряють будь-яким пропозиціям, за якими їм щось виплачуватимуть безпосередньо з бюджету. Чому не довіряють? Практика показує, що у нас прямі дотації ніколи не платилися у повному запланованому обсязі, - розповідає експерт у сфері АПК Денис Марчук.

Нагадаємо, вже кілька місяців працює Робоча група за участю представників Міністерства фінансів, Міністерства аграрної політики, Державної фіскальної служби та аграрних асоціацій, яка готує пропозиції в систему оподаткування агросектору з 1 січня 2017 року.

На черговому засіданні, що відбулось 5 серпня досягнуто домовленостей щодо вирішення питання оподаткування АПК шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Сторони попередньо домовились про повернення з 1 січня 2017 року до умов оподаткування в частині спеціального режиму ПДВ, які діяли до 2016 року — для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі.

 

За матеріалами fakty.ictv.ua

 

 

За підсумками офіційного візиту до Малайзії Президента України Петра Порошенка та міністра Мінагрополітики Тараса Кутового варто зазначити, що посилення співробітництва між обома країнами вигідно передусім українським сільгоспвиробникам, які вже і сьогодні впевнено себе почувають на малайзійському ринку.

Малайзія займає важливе місце в рейтингу торгових партнерів нашої країни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. За підсумками минулого року загальний товарооборот України з Малайзією становив 298 млн доларів. Левову частку експорту України в Малайзію складає сільгосппродукція.

 У першому півріччі цього року Україна експортувала до Малайзії продукції на $ 52,4 млн дол., із яких соняшникової олії на суму – понад 30 млн дол., соєвої олії – на 3 млн дол., пшениці – на 6 млн дол., згущеного молока – на 2 млн дол., бобових – на 1,5 млн дол., макухи – на 1 млн дол., борошна – на 500 тис. дол.

За перше півріччя 2016 року, в порівнянні з минулорічними показниками, зростання експорту сільгосппродукції з України в Малайзію становило 24%. Українські аграрії здатні задовольнити попит Малайзії ще по багатьом позиціям. Хочеться вірити, що підписання двосторонніх угод дасть поштовх для розвитку в Україні продукції з доданою вартістю. Та окрім міжнародних договрів для розвитку вітчизняного виробництва, має бутидосягнуто домовленостей щодо вирішення питання оподаткування АПК шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Як ми знаємо за дорученням Першого віце-прем'єр-міністра — Міністра економічного розвитку і торгівлі С. Кубіва  в Мінекономрозвитку було створено відповідну робочу групу за участю представиків Міністерства фінансів, Міністерства аграрної політики, Державної фіскальної служби та громадських організацій.

 

Взяв участь, у Хмельницькому обласному селянському форуму, в якому обговорили ряд важливих питань, що стосуються українського села. Однією з найсерйозніших тем було питання ринку землі. Близько тисячі аграріїв, котрі були присутні на форумі, висловили єдину думку. В Україні не створені механізми цивілізованого обігу земель, контролю за збереженням їхнього обсягу, цільового використання і родючості. А без них продаж головного багатства України буде рівноцінний грабежу. Тому Аграрна партія України ініціюватиме Всеукраїнський референдум з цього питання.

Марчук 8Про соціальний хліб, «делікатесну» гречку, середню вартість хліба в Україні та Європі, та про те чи здатна наша держава забезпечити українців їжею на випадок війни у ексклюзивному інтерв’ю для knk.mediа.

—  Чи можна уже прогнозувати ціни на соціальні сорти хліба на осінь цього року?

Протягом найближчого місяця в уряді планують скасувати державне регулювання цін на соціальні продукти. До списку соціальних продуктів в Україні належать: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметана, масло вершкове, олія соняшникова, яйця курячі. Ціни на соціальні сорти продуктів регулюються у відповідності із урядовою постановою № 1548 від 25.12.1996 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та законом України «Про ціни та ціноутворення».

— Тобто це означає, що ідея соціального хліба не «зручна» для уряду? То соціальний хліб може зникнути?

 Обґрунтовуючи непопулярне рішення в уряді вважають, що діючий механізм державного регулювання за цінами неефективний і все рівно не може зупинити подорожчання соціальних продуктів. Щоб стримувати ціни на соціальні продукти виробники змушені працювати собі в збиток або ухилятися від сплати податків. Тому за логікою влади необхідно переходити до ринкових механізмів ціноутворення. При цьому в новій постанові уряду все ж таки планується встановити верхню межу заробітку на соціальному хлібу не більше 3%. Що ж, бажання уряду навести лад із цінами похвальне. Але, від влади хотілось би вже почути механізми підвищення купівельної спроможності громадян та захисту соціально вразливих верств населення, а не про чергове подорожчання соціально важливого продукту.

— А що переважно впливає на вартість хлібу?

Українці звикли до періодичного подорожчання продуктів харчування. Однак найбільші хвилювання у споживачів традиційно викликає саме зростання ціни на хліб. Що стосується українських сільгоспвиробників, то зібравши хороший врожай вони заклали сприятливі умови при яких хліб не повинен подорожчати. Однак на вартість хліба окрім врожаю впливає багато інших чинників. Серед яких зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, газу, міндобрив. На зростання цін на продукти харчування впливає також недалекоглядна політика влади, яка посилила податкове навантаження на сільгоспвиробників.

— Як зараз ідуть справи з цінами на зерно на світовому ринку, і яких цін варто очікувати?

Падіння цін на зернові на початку нового сезону є традиційним. У зв’язку з інформацією про прогнозні рекорди врожаю зернових у США і високий врожай у Чорноморському регіоні, вже на кінець червня цього року ціни знизилися. Сьогодні ціна за тону пшениці на світовому ринку становить 147 доларів за тону. Однак це є сезонна ціна.

— Як ви вважаєте, будуть ціни на зерно зростати?

Реальна ціна на зібраний врожай буде визначена осінню і вона буде вищою ніж зараз. Ціни на пшеницю різняться від її класу. Цього року якість української пшениці значно покращилася з попередніми роками, що дасть змогу експортувати її у вищій ціновій категорії. Відсоткове співвідношення продуктового і фуражного зерна складає 55% і 45% відповідно.

— У порівнянні з європейськими країнами, наскільки відрізняється зараз ціна на хліб для пересічного українського покупця? Дорожче чи дешевше?

Якщо порівняти вартість двох однакових буханок хліба в Україні та в країнах ЄС, то наш хліб дешевший. Приміром в Німеччині буханка хліба, яку за нашими стандартами можна віднести до соціального, коштує мінімум 0,7 євро, що дорівнює 20 гривням, а в нас такий самий хліб коштує 8 гривень. Однак таке порівняння не дає відповіді на питання для кого хліб дорожчий. Об’єктивніше порівнювати купівельну спроможність громадян. А тут ситуація плачевна. За даними Держстату, українці витрачають на продукти харчування 53% свого доходу. Тобто більш ніж половину заробітної плати, тоді як громадяни ЄС – не більше 15%.

— Скільки зерна уже вдалося зібрати аграріям? Чи вистачить його українцям?

На сьогоднішній день аграрії намолотили вже більше 20 млн тон ранніх зернових і зернобобових культур при середній урожайності – 36,3 ц/га, що на 4 центнери на гектар вище, від попереднього року.

— А чи не завадили збору зерна якісь форс-мажорні обставини?

Незважаючи на несприятливі погодні умови осіннього періоду, які зумовили скорочення посівних площ на 3,6%, валовий збір зернових очікується як і минулого року на рівні 60 мільйонів тон. Цьогорічний врожай не рекордний, але хороший і має повністю задовольнити продовольчу безпеку держави і гарантувати експортний потенціал на зовнішніх ринках.

— Тема цін на гречку турбує кожного українця. Прогнозується, що врожайність гречки в порівнянні з минулим роком зросте на 25-30%. На Вашу думку, це знизить ціну на гречку, яка вже стала справжнім делікатесом для українців?

В подальшому ціна на гречку має ще більше знизитися. В період з 10 по 20 липня вперше з початку цього року ціна на гречку не зростала, а знизилася на 1,1грн. Ціна на гречку, як і на будь-який товар, регулюється ринком. У разі хорошого урожаю, який задовольняє попит − ціни падають і навпаки при нестачі гречки на ринку посилюється спекулятивний попит і ціни на неї ростуть. Тому в нас і виникає ситуація, коли ціна на гречку досягає 40-50 гривень за кілограм.

— А що ж спричинило «гречану кризу» 2015 року?

Щоб аграрії були зацікавлені її вирощувати вони повинні мати впевненість, що зможуть її реалізувати собі не в збиток, як раніше вже не раз траплялося. Відсутність впевненості у сільгоспвиробників і недолуга політика держави призвели до зменшення посівних площ під гречку до 133 тис. га у 2015 році з 311 тис. га у 2011 році. Як наслідок, добре знайома «гречана криза». Щоб вона не виникала має ефективно працювати державний регулятор ПАТ «Аграрний фонд», який повинен контрактувати необхідні обсяги гречки з наступного врожаю, які він викупить в сільгоспвиробників для створення запасу цього продукту і стабілізації цін на внутрішньому ринку в разі потреби. Це нормальна європейська практика. Що ж ми спостерігали в Україні минулого року? Виробництво гречки становило 128 тис. т. при потребі споживання від 150 тис. т. Звідси і ціни високі. Цього ж року валовий збір очікується на рівні 165 тис. т., що задовольнить попит.

— Кілограм пшеничного хліба в Харківській області коштує 8,18 грн, а в Одеській – 9,39 грн. Чому так різняться ціни і від чого формуються ціни на борошно в різних регіонах?

Вартість хліба в областях залежить не тільки від цін на борошно, а і від ситуації на ринку хліба в кожній області. Суттєво вища ціна на хліб в окремих регіонах дуже часто зумовлена монополізацією самого ринку. Тут питання до порядності місцевих виробників і Антимонопольного комітету як державного регулятора.

— Україна експортує багато зерна?

За результатами 2015/16 маркетингового року, експорт зернових з України сягнув 39,4 млн тон. У 2016/17 маркетинговому році експорт зернових прогнозується на рівні 34 млн тон.

— А яка ж його вартість?

Якщо говорити про ціни, то зерно можна зараз продавати по середній ціні 147 доларів за тону, ще більше знизивши його ціну на зовнішньому і внутрішньому ринках,  або дочекатися осені і вийти на ринок із вигіднішою ціною, що наші зернотрейдери в принципі і роблять.

— А чи немає ризику, що ціни коливатимуться у негативному для українців ключі?

Щоб уникнути різких і небажаних цінових коливань на внутрішньому ринку учасники зернового ринку та Мінагрополітики 12 липня підписали меморандум про коригування експорту зерна на основі реальних прогнозів та показників врожаю. Хоча в документі і не вказано жодних цифр, але сторони погодились узгоджувати балансові характеристики зернового ринку України. Це дозволить розрахувати граничні обсяги експорту зерна і гарантувати продовольчу безпеку.

— А чи подумали наші можновладці про запаси хлібу на випадок негоди чи війни?

Високі показники валового збору зернових нового врожаю на рівні 60 млн т., а також узгоджена позиція між Мінагрополітики і експортерами щодо коригування експорту зернових, дозволить зберегти значний запас зерна в Україні, якого буде більш ніж достатньо для задоволення внутрішнього попиту у 2016/2017 маркетинговому році.

 

За матеріалами "knk.mediа"

 

Коментар Інтернет-порталу "Большой Киев" на тему економії сімейного бюджету.

В моїй сім’ї, як і в інших, важливою темою спілкування в останній час є обговорення енергоефективності житла. Разом із дружиною потроху стаємо експертами із питань по встановленню індивідуальних теплових пунктів в багатоквартирних будинках, теплових лічильників і утепленню стін. З одного боку, це добре, що ми вчимося ощадливо ставитися до енергоресурсів як європейці, а з іншого – у нас не європейські зарплати, щоб оплачувати комунальні послуги по тих же цінах, як в країнах ЄС.

Ми з дружиною працюємо. Тому на продуктах харчування, слава богу, ще не економимо, але, наповнюючи власний продуктовий кошик, окрім якості, звертаємо увагу і на ціни.

Щодо відпочинку, то я цього року ще не ходив у відпустку. Якщо вирвуся на тиждень, то відпочиватиму в Україні. Мені і раніше більше подобалося відпочивати в Україні, ніж їздити за кордон. Зараз же економія ще більше стимулює до пізнання рідної країни. Як бачите, в усьому намагаюся знайти позитив. Щоправда, причин для радості не так багато.

За матеріалами "Большой Киев"

 

 

Україна і Канада підписали Угоду про Зону вільної торгівлі. Які вигоди і виклики вона несе для українських сільгоспвиробників? Адже в договір потрапили продукти харчування з яких повністю або частково знімуть мита.

КанадаПередусім варто відзначити, що вихід на ринки Канади є більш актуальним для України, ніж навпаки. Адже Канада є країною із потужною економікою, яка входить у «Велику сімку» і багатомільярдним ринком споживання. При цьому товарообіг між Україною та Канадою відносно незначний і за результатами 2015 року становив 362 млн доларів. Для порівняння, товарообіг Канади з нашим сусідом Польщею в 2015 році становив - $2,2 мільярди доларів.

Зона вільної торгівлі – це реальний шанс Україні просунутися на канадському ринку в області сільського господарства, в якому маємо високі виробничі потужності, які стримуються обмеженим внутрішнім ринком і митними бар’єрами на зовнішньому. Щороку Канада завозить у кілька разів більше продуктів харчування, аніж Україна вивозить на усі свої ринки збуту. До прикладу: щороку Канада потребує хлібопродуктів та кондитерських продуктів з борошна на 1,3 млрд дол. США, у той час як Україна на усі свої ринки збуту вивозить хлібних виробів на суму близько 500 млн дол.

При цьому на відміну від асоціації з ЄС, де встановлені мінімальні квоти на ввіз української сільськогосподарської продукції, ЗВТ з Канадою передбачає масштабну лібералізацію для сільгоспвиробників, під яку підпадають 60% тарифних ліній, за виключенням 108 тарифних ліній, на які передбачено режим глобальних квот. Серед основних українських сільськогосподарських продуктів, які отримують повний безмитний доступ на ринок Канади з моменту набрання чинності Угоди: соняшникова олія, цукор, кондитерські вироби та шоколад, алкогольні напої та пиво, соки. Під часткову лібералізацію потрапляють, приміром, м’ясо і субпродукти птиці мороженої, сир, маргарин тощо.

Однак маємо розуміти, що факт підписання Угоди про ЗВТ не означає початку її дії. Для процесу повної ратифікації Угоди про ЗВТ, як з боку Канади, так і з боку України, знадобиться близько року. Це звичайні строки ратифікації Канадою подібних угод. Втім через відмінність технологічних стандартів, щоб вийти на канадський ринок для українських переробників сільгосппродукції знадобиться ще більше часу.

Тому говорити про швидку експансію наших сільгоспвиробників на ринку Канади не доводиться. Першими хто отримає вигоду від ЗВТ з Канадою будуть експортери тих товарів, по яких Україна і зараз є одним із лідерів на світовому ринку: соняшникової олії та цукру. Також зросте експорт кукурудзи та сої, яка буде цікавою як кормові культури для тваринництва. Як ми знаємо в Канаді розвинене тваринництво, яке вона захищає введенням квотних обмежень. Тому, в договорі прописані обмеження на імпорт з України в Канаду молочних продуктів, курятини, яєць і яєчних продуктів, свинини тощо.

Даючи прогноз наскільки зросте товарообіг між двома країнами можна припустити, що цього і наступного року він залишатиметься приблизно на тому ж рівні, що і сьогодні близько 350 млн доларів. А десь з 2018 року цілком можна говорити про 500 млн доларів і більше. В будь-якому разі зростання експорту сільськогосподарської продукції з України в Канаду відбуватиметься поступово і залежатиме передусім від того, наскільки наші виробники будуть готові відповідати технологічним вимогам на ринку Канади. Поява нового ринку збуту повинна стимулювати українських виробників проводити модернізацію підприємств для виробництва товарів з високою доданою вартістю для канадського ринку. Угода про ЗВТ з Канадою також сприятиме включенню України в світову економічну систему.

 

За матеріалами Аgravery

 

Марчук переробкаЗважаючи на сприятливу погоду в багатьох господарствах вже розпочалися жнива. Цього року випало багато опадів і була достатня кількість сонячних днів. Тому очікується хороший урожай. Відтак в уряді вже анонсували, що у 2016-2017 роках Україна займе перше місце в світі по експорту зернових.

Однак радість від експортного потенціалу української «аграрки», який сьогодні становить близько третини ВВП, применшує одне «але». Левову частку аграрного експорту України становить первинна сільськогосподарська продукція та товари первинної обробки. Винятком є хіба що соняшникова олія та цукор. Таким чином, існуючий характер експорту в аграрному секторі економіки можна визначити як низького типу. Така критична характеристика зовсім не означає, що нам потрібно відмовитися чи зменшувати обсяги продажу зернових в інші країни якщо на них є попит. Однак, це є свідченням, що необхідно розвивати власну переробну промисловість і намагатись реалізовувати більше готових продуктів.

Виробництво та реалізація продукції з високим ступенем переробки є одним із основних чинників зростання економіки розвинених країн. Цікавий факт, що кожна десята пачка макаронів виготовлена в Італії у 2015 році з українського зерна твердих сортів.

На мою думку, замість того, щоб утискувати сільгоспвиробників держава повинна бути зацікавлена у створенні умов, щоб аграрії не були змушені реалізовувати урожай відразу після жнив, а могли розвивати переробку. Значна частина вирощеного на наших чорноземах урожаю повинна перероблятися в Україні, щоб споживачі продукції мали змогу купувати якісні продукти харчування, а частина готової продукції йшла на експорт.

До таких висновків приходиш після відвідин Сквирського комбінату хлібопродуктів, на якому разом із головою Київської обласної організації Аграрної партії Олегом Корбаном, ми мали змогу побувати вкінці червня. На сьогоднішній день на Сквирському комбінаті хлібопродуктів встановлене найновіше обладнання, а якість виготовленої продукції відповідає найсучаснішим міжнародним нормам.

Підприємство виготовляє вівсяні пластівці, гречану та кукурудзяну крупи, борошно для дитячого харчування. Підприємство також постачає власну продукцію кондитерам. Понад 30% всієї продукції комбінат постачає на зовнішні ринки. Зокрема, до США, Канади, Австралії, Ізраїлю, майже всіх країн Європи, а також до країн пострадянського простору. З 2014 р. компанія припинила постачання до Росії.

Сквирський комбінат хлібопродуктів є успішним прикладом переробного підприємства на розвиток, яких ми повинні орієнтуватися у Київській області. Адже переробка – це додана вартість, з одного боку, з іншого боку – це більша кількість робочих місць, що, звісно, сприяє наповненню державного і місцевих бюджетів.

За матеріалами Аgravery

 

Сторінка 3 із 4