Денис Марчук

Денис Марчук

Середа, 26 квітня 2017 00:00

Біль Чорнобиля

Сьогодні минає 31 рік від дня Чорнобильської трагедії, яка сталася в ніч на 26 квітня 1986 року в українському Поліссі, наслідки якої ми відчуваємо й досі. Гірка полинь опалила долі мільйонів наших громадян, забруднила радіонуклідами територію площею 260 тисяч гектарів родючої української землі, яка довгі століття буде непридатною для проживання людей і вирощування хліба.

Ми не можемо змінити минулого і відвернути Чорнобиль, але від нас залежить не допустити повторення жаху техногенних катастроф у майбутньому, спричинених необдуманою людською діяльністю. Чорнобиль закликає нас не бути байдужими, любити рідну українську землю і турбуватися про її збереження.

Низько схиляю голову перед усіма хто поклав своє життя й здоров’я, виконавши найвищий синівський обов’язок. Від усього серця зичу живим героям здоров’я, сімейного затишку та впевненості у завтрашньому дні на рідній українській землі!

Пасха одне із найвизначніших християнських свят. І, найбільш очікуване у році для українців. Підготовка до Великодня розпочинається вже за кілька тижнів. Господарі та господині займаються наведенням порядку в домі та запасаються продуктами, які покладуть у великодній кошик. Згідно з традицією у великодньому кошику в храмах святять страви, які у період посту не вживають у їжу: паску, фарбовані яйця, сири, м’ясні продукти, хрін.

Оцінюючи вартість великоднього кошика найперше задумуємося про паску, яка минулого року в торговельних мережах, залежно від ваги та інгредієнтів, коштувала від 30 до 150 гривень, то цього року святкова хлібина коштуватиме вже від 40 до 200 гривень. Зростання вартості паски виробники обґрунтовують подорожчанням собівартості випікання. Вартість борошна збільшилася на 10% до 9,4 грн за кг. За десяток яєць сьогодні доведеться віддати 18 грн проти 10 грн минулого року. Цукор подорожчав на 15% до 16,5 грн за кг. До того ж хлібопекарські підприємства в повній мірі відчули на собі збільшення податкового навантаження та вартості енергоресурсів.

Дещо можна зекономити якщо спекти паску в домашніх умовах за традиційним рецептом: 1 кг борошна – 9,4 грн, 500 мл молока – 10 грн, 1 пакетик сухих дріжджів – 4 грн, 10 яєць – 18 гривень, 200 г цукру – 3,5 грн, 300 г вершкового масла – 52 грн, 200 г родзинок без кісточок – 15 грн, приправи на смак – 12 грн. За цим рецептом ми отримаємо паску вагою 2,1 кг вартістю 123,9 грн або 3 паски стандартною вагою 0,7 за ціною біля 40 гривень за хлібину. Минулого року собівартість такої паски обходилася на третину дешевше.

Для гурманів основна великодня страва коштуватиме ще дорожче. Адже окрім традиційної існує безліч інших різновидів паски: сирна, сметанна, медова, макова. При цьому вартість паски різниться в залежності від регіону. Якщо, в Києві кілограм муки в середньому коштує 10,6 грн за кг, а в Тернопільській області 8,9 кг, то різнитиметься і вартість паски, а відповідно і великоднього кошика.

Якщо говорити про м’ясні продукти та сири, які розміщуємо у святковому кошику по півкілограма, то буженина по-домашньому в торговельних мережах коштує 160 грн за кг, ковбаса домашня – 180 грн за кг, сир м’який – 90 грн за кг, сир твердий – 160 грн за кг. Ціни на хрін і сіль практично не змінилися і якщо нема власного присадибного господарства, то корінь хрону на ринку від бабусі обійдеться в 5-10 грн.

Таким чином великодній кошик із набором традиційних продуктів: паскою, ковбасою, бужениною, яйцями, м’яким та твердим сиром, хроном та сіллю коштуватиме в середньому – 380 грн, що на 10% дорожче ніж минулого року.

У разі наповнення великоднього кошика іншими, неосновними продуктами, такими як помідори, огірки, яблука, червоне вино, його вартість зросте до 550 грн, що на 100 грн більше як минулого року. Таке зростання зумовлене раннім Великоднем, коли ціни на сезонні овочі знаходяться ще на високому рівні. До того ж 1 січня 2017 року на 20% зросли ціни на міцний алкоголь, а ігристі та кріплені вина подорожчали на 12%.

Вівторок, 07 березня 2017 00:00

Коли подешевшає сир

SurЗ другої половини 2016 року закупівельні ціни на молоко зросли від 5,8 грн за кг до 9,4 грн за кілограм у січні цього року. Це позначилося на вартості сирів, які в магазинах коштують 155-175 грн за кг. 

Однак з початку лютого спостерігаємо тенденцію до зниження закупівельних цін на молоко у середньому на 10-15 копійок. Це продовжуватиметься і надалі. Навесні збільшуються надої.

Це сприятиме здешевленню сирів у середньому до 5%. Сири дорогі, бо їх продають за кордон. Експортні ціни визначають і внутрішній ринок. Щоб не втрачати його, виробники переглядатимуть ціни. До того ж у піст попит на сир зменшується.

На вартість молочки впливають інші фактори - високий курс долара, подорожчання паливно-мастильних матеріалів, фіскальна політика держави.

За матеріалами Gazeta.ua

Весняно-польові роботи цьогоріч обійдуться аграріям у близько 100 млрд грн. Тобто, за попередніми підрахунками, на 20-30% дорожче, ніж 2016 р. 

Подорожчання весняної посівної могло бути ще більшим, але на руку аграріям зіграла помірна зима із достатньою кількістю снігу та відсутністю сильних морозів. Відтак, у більшості областей озимі перебувають у хорошому стані і пересівання потребуватиме не більше 10% засіяних площ.

Основними чинниками, що зумовлюють збільшення вартості посівної є:

  • посилення фіскального впливу зі сторони держави
  • коливання валютного курсу
  • високі ціни на паливно-мастильні матеріали, насіння та добрива

Попри спроби Уряду фінансово підтримати аграріїв під час посівної, багато сільгоспвиробників не можуть власними коштами покрити кошторис посівної кампанії. Тому українські сільгоспвиробники змушені брати кредити.

Не допомагає навіть істотне зменшення Національним банком облікової ставки, рівень якої протягом 2016 р. знизився з 22% до 14%. Саме цей індикатор багато в чому впливає на динаміку вартості кредитів, відсоткова ставка на які становить не менше 20-25% річних. Однак навіть під такі високі відсотки отримати кредит проблематично. На здешевлення кредитів для сільгоспвиробників в держбюджеті як і в минулі роки закладено всього 300 млн грн.

За матеріалами Kurkul 

«Cкачок» заборгованості перед працівниками агросектору цілком може бути пов’язаним із підвищенням рівня мінімальної зарплати до 3200 гривень. Точніше – з процесом переоформлення працівників для отримання такого рівня платні. Малі та середні агрокомпанії не мали достатньо ресурсів, аби закласти у свої бюджети підвищення рівня мінімальної зарплати, тому так різко виріс рівень заборгованості перед працівниками.

Крім того, закрилось або в процессі закриття знаходиться дуже багато ПП. Цілком ймовірно, що ті ж самі малі та середні господарства будуть змушені переводити у «тінь» свою діяльність, аби уникнути більшого навантаження на свої зарплатні фонди через виплату більших ЄСВ та податку на доходи фізосіб.

За матеріалами Agravery

Вже кілька місяців українці живуть із новим споживчим кошиком, який був затверджений урядовою постановою № 780 від 11 жовтня 2016 року. Якщо порівняти склад нового споживчого кошика із попереднім, який діяв від 2000 року, то суттєвої різниці не побачимо. Зміни в основному косметичні і досягаються простою перестановкою доданків. Приміром зараз на одну працездатну особу на рік передбачено 9,4 кг борошна пшеничного, що на 0,4 кг більше ніж раніше. Однак, раніше було передбачено 0,4 кг борошна житнього, а зараз його нема в переліку. Те саме із м’ясопродуктами. Відтепер середньостатистичні українці в рік мають споживати по 16 кг яловичини та 14 кг птиці, що на 2 кг більше кожного із цих видів м’яса. Однак виключено по 2 кг баранини і кролика. Передбачена кількість свинини – 8 кг, сала – 2 кг та ковбасних виробів – 9 кг, залишилася без змін. Із нововведень, в новому споживчому кошику передбачено 0,4 кг  чаю, 05 кг кави в зернах меленої, 3 кг солі, 0,3 кг спецій (лавровий лист), чого не було раніше.

При цьому анонсованого урядом перегляду прожиткового мінімуму на основі вартості споживчого кошика в сторону збільшення до 2800 гривень з 1 січня 2017 року так і не відбулося. На відміну від мінімальної зарплати, де можливі маніпуляції із переведенням працівників на неповний робочий тиждень, позбавлення премій тощо, прожитковий мінімум є величиною сталою. На його основі розраховують пенсії, виплати при втраті працездатності, допомогу на дітей тощо. У державному бюджеті на 2017 рік передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає: з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень.

Щоб розуміти скільки насправді має становити прожитковий мінімум, давайте звіримо в нинішніх цінах вартість продуктового набору зі споживчого кошика для дорослої людини. Дані аналізу на основі звітів Державної служби статистики України, моніторингу цін торгової мережі «Фуршет» та оптового ринку сільхозпродукції «Столичний» (м. Київ).

Найменування продукту

Річна норма, кг

Вартість, грн за 1 кг

 Річна вартість, грн

Хлібопродукти:
хліб житній 39 10,80 421,2
хліб пшеничний 62 11 682
макаронні вироби 4 12 48
борошно пшеничне 9,4 9,2 86,5
Крупи:
рисова 2,5 16,6 41,5
пшоняна 1 10,3 10,3
гречана 1 29,2 29,2
вівсяна 1,1 11 11,1
інші (ячна, перлова) 0,5 9,4 4,7
бобові 1,9 40 76
картопля 95 6,5 617,5
Овочі (у тому числі солені, квашені)
капуста 28 6 168
помідори, огірки 25 15 375
морква 9 5 45
буряки 9 7 63
цибуля 9,1 5 45,5
часник 0,9 100 90
інші сезонні овочі (кабачки, гарбузи) 13 10 130
баштанні (кавуни, дині) 16 10 160
Фрукти і ягоди:
фрукти, ягоди свіжі 60 40 2 400
сухофрукти 4 60 240
цукор 24 20 480
кондитерські вироби 13 100 1 300
олія 7,1 35 248,5
маргарин 2 50 100
М’ясо і м’ясопродукти
яловичина 16 115 1 840
свинина 8 90 720
субпродукти 4 30 120
птиця 14 70 980
сало 2 60 120
ковбасні вироби 9 200 1 800
Риба, морепродукти
риба свіжа, свіжоморожена 7 70 490
оселедці 4 55 220
рибні продукти 2 50 100
Молоко, молокопродукти
молоко 60 20 1 200
кисломолочні напої (кефір, ряжанка) 60 30 1 800
масло вершкове 5 150 750
сир твердий 3,5 150 525
сир м’який 10 90 900
сметана 5 60 300
Яйця (шт.) 220 22 484
Чай 0,4 50 20
Кава в зернах мелена 0,5 120 60
Сіль 3 5 15
Спеції (лавровий лист) 0,3 400 120
Річна вартість продуктового набору зі споживчого кошика 20 437
Місячна вартість продуктового набору зі споживчого кошика 1 700

Таким чином, місячна вартість продуктового набору зі споживчого кошика станом на 1 лютого складає 1 700 гривень і перевищує прожитковий мінімум більш як на 150 гривень. При чому мова іде тільки про продуктові нормативи від уряду на які прожити доволі складно.

При цьому українцям доведеться відмовитися від предметів гардеробу, санітарії та ліків, товарів культурно-побутового та господарського призначення, набору житлово-комунальних послуг та зв’язку, побутових і транспортних послуг і навіть відвідування закладів культури та придбання книг. Адже всі ці життєво-необхідні речі також входять у споживчий кошик.

Як бачимо прожитковий мінімум далекий від повсякденного життя. На сьогодні навіть анонсованого урядом прожиткового мінімуму в 2 800 гривень буде недостатньо.  В реальності прожитковий мінімум має становити не менше 7 000 гривень.

 

За матеріалами "Сегодня"

PerepusВизначення соціального самопочуття суспільства та динаміки його життєдіяльності є об’єктом пильної уваги керівництва будь-якої розвиненої держави. Потреба в моніторингу кількості населення виникла давно і була пов’язана з політичними, господарськими і воєнними потребами держав. Перші переписи населення хоча й були нерегулярними і неповними, але давали тогочасним державним діячам та сучасним історикам часткове уявлення про кількість і територіальне розміщення населення. Загальні переписи населення, подібні до сучасних, проводять з початку ХІХ століття.

Останній і єдиний загальний перепис населення в незалежній Україні був проведений у 2001 році. Згідно з рекомендаціями ООН, перепис населення проводять раз у десять років. Таким чином, пройшло вже 16 років з того часу, коли українців останній раз обліковували. Наступний перепис населення мав відбутися в 2010 році, проте вже кілька разів переносився Кабінетом Міністрів України. Спочатку – на 2011 рік, потім на 2012-й, 2013-й, 2016-й, і врешті-решт аж на 2020 рік.

Як результат зволікань на сьогоднішній день відсутні чіткі статистичні дані щодо кількості громадян, що проживають на території України, їх освіти, міграційної активності, статі, сімейного стану тощо. Це унеможливлює ефективне управління державою. До того, ж відсутність достовірних даних щодо структури населення слугує полем для політичних маніпуляцій.

У владі заявляють, що зараз не найкращий час для проведення перепису і апелюють на відсутність коштів у держбюджеті. При цьому, щороку відбуваються підготовчі дії щодо проведення планового перепису населення на які витрачаються державні кошти: розроблення комп’ютерних програм для Державної служби статистики, виготовлення картографічного матеріалу, оплата роботи тимчасових працівників. А результатів на сьогоднішній день так і немає. Замість перепису населення Держстат має намір провести велике вибіркове дослідження. Однак лише перепис може дати точну статистичну інформацію про демографічні процеси, які відбуваються в Україні.

Відтермінування перепису може свідчити, що політичний клас, репутація якого і так потерпіла від оприлюднення майнових електронних декларацій, відкладає облік українців, щоб уникнути чергового удару по іміджу. Адже перепис швидше всього наочно покаже значно більше скорочення чисельності населення ніж ми знаємо, зниження тривалості життя і народжуваності, значне від’ємне сальдо міграції. А дані, що стосуються українського села продемонструють масштаб катастрофи, яку спричиняє безробіття, безнадія, відсутність належних освітніх та медичних послуг.

Зважаючи на сукупність чинників потрібно відмовитися від міфів і оцінювати соціально-економічний стан суспільства за об’єктивними даними переписів населення, які дають найточнішу інформацію і використовуються в цілому світі. Тому, не потрібно чекати 2020 року, а провести загальний перепис населення восени 2017 року. Для цього в державі є підготовлені кадри і організаційно-методологічний інструментарій. Треба тільки проявити політичну волю і внести необхідні зміни до держбюджету.

Якщо у владі перебувають фахівці, то мають розуміти, що визначення податкової політики та планування видатків соціального спрямування неможливе без об’єктивної оцінки соціально-демографічного стану суспільства. Статистичні дані перепису також потрібні при реалізації медичної, освітньої та реформи місцевого самоврядування. Крім того, в умовах військової агресії Росії на Сході України дані перепису наочно підтвердять міфотворчість ворожої пропаганди про проблеми із захистом культурних і мовних прав національностей, що проживають в Україні.

За матеріалами "Сегодня"

Ось і добігає до завершення рік поточний і на порозі вже Новий 2017. У році, що минає ми підтвердили звання провідної галузі, яка забезпечує зростання ВВП та надходження валюти в країну. З січня по жовтень нами експортовано продукції на суму 11,8 млрд дол. Маємо рекордних 64,2 млн тон урожаю зернових.

При цьому ми відволікалися на відстоювання інтересів галузі під стінами парламенту. Незважаючи на багатотисячні мітинги і активну законотворчу діяльність не всі наші аргументи почуті владою. Отож наступний рік зустрічаємо без спецрежиму ПДВ, який замінено державною підтримкою галузі у обсязі 1 % аграрного ВВП, а це 4 млрд грн із загального фонду та близько 1 млрд грн зі спеціального фонду бюджету. Розуміючи, що цієї підтримки недостатньо ми виступаємо за розширення програм розвитку тваринництва, птахівництва, садівництва, овочівництва та виноробства.

Хочу особисто подякувати всім, хто чесною повсякденною працею робить внесок у виконання суспільно значущих завдань. Ми вкотре впевнилися, що тільки міцною командою й непохитними переконаннями можемо змінити власну країну на краще. Маю надію, що всі добрі починання в цьому році стануть фундаментом для нових звершень у наступному.

2017 рік для нас відповідальний. Маємо захистити українську землю від охочих прибрати її до своїх рук. Хай рік прийдешній додасть усім нам сил, принесе мир та злагоду.

Бажаю вам, щоб Різдвяні свята були радісними, а рік новий щедрим на здоров’я, любов і достаток.

Христос рождається!             Славімо його!

Нинішню ціну на хліб можна назвати адекватною?
— Якщо ми візьмемо для оцінки реальний стан економіки в країні і платоспроможність наших громадян, то, звичайно, що ці ціни є значно такими кусючими. Але ми повинні виходити не з того, яка є платоспроможність, а ми повинні виходити з того, що дійсно сьогодні пропонує ринок, яка є ціна на ринку. Тому держава в своїй основі має закладати і формувати передумови для росту економіки, відповідно збільшення платоспроможності наших громадян. А те, що ціна на хліб буде здорожчуватися, ми про це ще говорили влітку, тому що передумов для того, що хліб здорожчає, їх було значно більше, ніж тих, які б не сприяли. По-перше, з 2016 року у нас змінилася система оподаткування аграрного сектору, і це все лягло додатковим навантаженням на сільгоспвиробників. Їхні затрати на посівну, на збирання, на удобрення, були значно завищеними, ніж минулого року. Відповідно, собівартість продукції дорожчала. Також фактором, який впливає на здорожчання продукції, стало підняття вже з першого вересня цін на енергоносії. І третім фактором, який є сьогодні дуже важливим, це те що уряд закладає в бюджет на 2017 рік зростання мінімальної зарплати на рівень 3200 гривень. Всі ці фактори зумовлюють те, що директори підприємств, які займаються випічкою, йдуть на підняття ціни своєї продукції, щоб забезпечити людям оплату, щоб забезпечити оплату за енергоносії, де випікається ця продукція. А з іншого боку слід також зазначити, що одним з факторів, що зумовлює підняття цін на хліб в інших регіонах, — це існування певних монополій на виробництво. Тобто, чим більша монополія на виробництво хлібу, тим там хліб дорожчий. До прикладу, наведу таку ситуацію, що на Тернопільщині хліб на 1-1,5 гривні дорожче, ніж на Харківщині. Тому що на Харківщині досить розвинена система хлібопекарень, і вони за рахунок ринкової конкуренції, борячись за споживача, знижують ціну на хліб. Але, тим не менше, ситуація дійсно в країні складається така, що передумов для зниження немає, але в даному випадку тоді має запрацювати якийсь механізм, що давав би можливість забезпечити людей гідними зарплатами, і таким чином вирівняти економіку, платоспроможність і реальну цінову політику на ті чи інші продукти харчування.

Як зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень напряму впливатиме на здорожчання хлібу?
— Дуже просто. Тому що якщо ми візьмемо для порівняння ряд тих чи інших підприємств, а переважна більшість працівників знаходилися на певних ставках, яка не перевищувала ту чи іншу зарплату. Тобто якщо ми візьмемо порівняння в цьому році, то середня мінімальна зарплата коливалася в районі 1650 гривень, а відповідно що з прийняттям нового бюджету ці ставки будуть переглядатися, і вже менше ніж 3200 гривень підприємства не матимуть права платити. Відповідно, це буде закладатися в бюджет підприємства, а бюджет підприємства в основному формується за рахунок реалізації своєї продукції, відповідно, щоб підвищити цю зарплату людям, просто змушені піднімати ціни на свої продукти.

То скільки може коштувати хліб вже на початку наступного року?
— Якщо виходити з сьогоднішніх показників, то я думаю, що за буханку житнього хлібу першого ґатунку борошна, на 2017 рік, можливо наступний місяць, вже може коштувати порядку 11 гривень. Якщо ми говоримо про хліб чорний, то його ціна буде коливатися на рівні 10,6 гривень. Ціна батона теж буде поволі зростати, але бізнес враховує ті тенденції, які відбуваються у платоспроможності людей, і мені здається, що дуже сильний скачок не відбудеться, просто в вагу хлібу буде закладатися менше стандарту. Тобто ми будемо бачити буханку батону не в стандартній вазі 600 грамів, а він буде зменшений, порядку 400-450 грамів. Він теж може зрости на 50-60 копійок. Для того щоб не відбувся дуже стрімкий скачок ціни, то можуть зменшувати вагу хлібу, щоб люди могли собі дозволити купити, але, звичайно, що він буде значно менший по своїй вазі, так як в нього буде вкладено менше ресурсу.

Можлива така ситуація, коли держава, наприклад, зобов'яже хлібопекарів не підвищувати ціни на соціальний хліб?
— Дуже спірне питання, що таке соціальний хліб. Ви знаєте, що з 1 жовтня у нас відбулася зміна регулювання державою на продукти соціального харчування, в тому числі на хліб. Але якщо ми торкнемося цього визначення, то наприклад ніде немає в законодавстві прописано, що таке соціальний хліб. Соціальний хліб, це переважно та продукція, на яку йде найменшезатрат. Але якщо взяти і йти дійсно по закону, як прийнято було стосовно впорядкування соціального хлібу, то відшкодування за реалізацію цієї продукції лягає на місцеві бюджети по Україні. Але ми знаємо, що таких компенсацій в переважній більшості підприємства не отримували, і враховуючи той стан економіки, для того щоб виживати на ринку, вони того соціального хлібу випікали значно менше, ніж потрібно його було випікати. Тому я б не говорив про те, що держава може когось зобов'язати. Ми повинні говорити про те, як створити передумови для того, щоб люди в країні стали багатшими, і ми жили по ринковій системі. Поняття «соціальний продукт», на жаль, доводиться констатувати, певною мірою маніпулятивне і використовується політиками для певних своїх цілей. Тому що, зазвичай, в таких умовах виробник йде на великі втрати в частині свого виробництва, і в частині втрати для тих людей, які на його підприємстві працюють. Адже на тих підприємствах працюють люди, яким теж треба платити зарплату.

В АМКУ стверджують, що передумов для збільшення ціни на хліб немає, там заявляють, що проведуть розслідування. Які підприємства будуть перевіряти і яким чином?
— Здається, коли АМКУ робить подібні заяви, то перш за все повинен виходити з потреб споживчого кошика українців. Якщо ми подивимося на споживчий кошик українців, який діяв вже з 2000 року в Україні, і ось тільки в жовтні його переглянули, то він зовсім не відповідав перегляду цін і перегляду на зарплат. І фактично говорити, що наприклад при зарплаті в 1600 гривень, українець може себе забезпечити чи свою родину повною мірою тим набором продуктів харчування. Якщо подивитися на реальні ціни, то в середньому на одну людину, виходячи зі споживчого кошику, він може сягати порядку 3000 гривень. Тому, коли АМКУ робить такі заяви, я б порадив їм переглянути умови проживання сьогоднішнього українця і умови, за яких він може купувати ту чи іншу продукцію. Так, можливо, ціна є завищеною, але з іншого боку, подивитися на передумови, чому вона не має бути завищеною, ніхто ж про це не говорить, що коли ти сплачував одну ціну на газ, а от прийшли перші платіжки за жовтень, вони вже в два рази вищі. Зарплати у нас від цього не зросли, як бути тим самим підприємствам і людям?

За матеріалами "Голос Столицы"

П'ятниця, 25 листопада 2016 00:00

Що зумовлює різке подорожчання овочів?

Із настанням морозів та першими снігопадами ціни на овочі поповзли вгору. Особливо це стосується західних областей України, де буряк із морквою подорожчали на 30%, капуста на 20%. Картопля додала 10%. Першими змінилися цінники у супермаркетах, а за ними підтягнулися і точки роздрібної торгівлі на базарах. Скільки точно коштуватимуть овочі за тиждень-другий – дати чітку однозначну відповідь навряд чи вийде, але вже сьогодні спостерігається повернення цін до звичних позначок, які протримаються до наступної негоди. Максимум до середини грудня, коли в переддень новорічних та різдвяних свят ціни на овочеву групу традиційно зростуть. Хоча завдяки щедрому урожаю пропозиція на овочі "борщового набору" цього року значно краща за минулорічну.

Однак у вітчизняних реаліях, попри сезонні чинники, подорожчання овочів, в значній мірі, зумовлено спекулятивним зростанням цін. Чому незважаючи на хороший врожай відбуваються різкі стрибки цін на овочі? Чи можна уникнути спекуляцій на ринку овочевої продукції?

Як відомо спекулятивне зростання цін на овочі як і інші продукти харчування відбувається на фоні стрімкого зростання попиту, який можуть зумовити такі чинники як непогода, валютні коливання, політична нестабільність тощо. Дуже часто спекулятивне зростання цін відбувається внаслідок змови торгівельних мереж. Щоправда в цьому випадку ефективно має працювати Антимонопольний комітет України, у повноваження якого входить моніторинг учасників ринку на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Як ми знаємо до 1 жовтня цього року спекулятивне зростання цін на соціальні продукти, до яких належать і овочі, обмежувалося державним регулюванням максимальної націнки у 15% для виробників, і 15% для продавців. Тобто націнка від поля до полиці в теорії складала не більше 30%. На практиці виробники і передусім продавці обходили це обмеження, але суттєво вийти за ціновий коридор, як кажуть "совість не дозволяла". Зважаючи, що пілотний проект по скасуванню державного регулювання цін на соціальні продукти харчування діє вже другий місяць можна підвести перші висновки про його результативність. Песимістичні прогнози про кількаразове зростання цін на соціальні продукти харчування на щастя не здійснилися, але той факт, що торговельні мережі вдаються до спекулятивного формування цін на овочі, свідчить про необхідність повернення норми про обмеження торговельної надбавки в 15% для продавців, як було раніше.

Що стосується скасування обмеження на націнку для виробників, то цю норму навпаки слід залишити. Адже стимулювання збільшення обсягів вирощування овочів є найкращою гарантією їх доступності для вітчизняного споживача. Якщо подивитися на нашу сусідку Польщу, то там на державному рівні діє програма із підтримки національних сільгоспвиробників у випадку неврожаю чи перевиробництва. Приміром цього року у зв’язку із перевиробництвом овочів у Польщі державою здійснено закупівельну інтервенцію на 500 млн злотих (3,3 млрд гривень).

 

За матеріалами "Сегодня"

Сторінка 1 із 4

 

Блоги

  • Біль Чорнобиля
    написав  
    Сьогодні минає 31 рік від дня Чорнобильської трагедії, яка сталася в ніч на 26 квітня 1986 року в українському Поліссі, наслідки якої ми відчуваємо й…
      Середа, 26 квітня 2017 00:00
  • Скільки коштуватиме великодній кошик
    написав  
    Пасха одне із найвизначніших християнських свят. І, найбільш очікуване у році для українців. Підготовка до Великодня розпочинається вже за кілька тижнів. Господарі та господині займаються…
      Четвер, 30 березня 2017 00:00
  • Коли подешевшає сир
    написав  
    З другої половини 2016 року закупівельні ціни на молоко зросли від 5,8 грн за кг до 9,4 грн за кілограм у січні цього року. Це…
      Вівторок, 07 березня 2017 00:00